2-46/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 25.05.2011                                                                               м. Хуст

    Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Савицький С.А.                                                

при секретарі судового засідання Марченко А.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

                         представника відповідача Дума О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу  за позовом     ОСОБА_1 до Ізянської сільської ради про визнання права власності на об»єкт незавершеного будівництва  

В С Т А Н О В И В:

  Позивач звернувся в суд з даним позовом, посилаючись на те, що його син - ОСОБА_4 - був засновником і власником малого приватного підприємства «Полонина», яке було утворене 13 грудня 1991 року. У 1994 році ОСОБА_4 як директор малого підприємства «Полонина» звернувся до Ізянської сільської ради із заявою про надання малому підприємству «Полонина» земельної ділянки для будівництва магазину. Рішенням 3-ї сесії 22-го скликання Ізянської сільської ради від 18 листопада 1994 року вирішено виділити 0,15 га землі малому підприємству «Полонина» для будівництва магазину та адмінприміщення сільської ради. На цій земельній ділянці, яка була надана в 1994 році МП «Полонина» для будівництва магазину, на той момент був розміщений фундамент адміністративної будівлі. Цей фундамент був побудований Ізянською сільською радою за рахунок власних коштів Ізянської сільської ради. В 1995 році між Ізянською сільською радою і малим підприємством «Полонина» був укладений договір, відповідно до якого МП «Полонина» розширює фундамент та добудовує на ньому двохповерховий будинок. Після завершення  будівництва І поверх будинку залишається  у власності МП «Полонина», ІІ поверх – у власності Ізянської сільської ради. Малим підприємством «Полонина» у 2001 році повністю збудована ІІ-поверхова будівля – побудовані стіни і покрівля.16 липня 2001 року директор МП «Полонина» ОСОБА_4 звернувся із заявою до Ізянської сільської ради із проханням вирішити питання про передачу цієї будівлі у власність МП «Полонина» з відшкодуванням Ізянській сільській раді коштів, витрачених на будівництво фундаменту.В 2002 році ОСОБА_4 помер. 18 листопада 2002 року проведено зміни до установчих документів малого підприємства «Полонина» щодо зміни складу засновників підприємства. Засновником і власником приватного підприємства «Полонина» є ОСОБА_1 - батько померлого ОСОБА_4 22 листопада 2002 року між Ізянською сільською радою і малим підприємством «Полонина» укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець – Ізянська сільська рада - в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов’язується передати у власність Покупцю – малому підприємству «Полонина», а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов’язується прийняти та оплатити фундамент розміром 11 х 10 (м), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ціною 4500 грн.  22 листопада 2002 року складений акт прийому-передачі фундаменту до договору купівлі-продажу. Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, право власності на недобудовану будівлю у МП «Полонина» виникло 22 листопада 2002 року після підписання акту прийому-передачі фундаменту. Але право власності на цю будівлю малим підприємством «Полонина» в установленому законодавством порядку зареєстровано не було. 11 березня 2003 року за рішенням засновника МП «Полонина» у зв’язку з ліквідацією цього підприємства вирішено передати засновнику підприємства ОСОБА_1 будівлю АДРЕСА_1. В зв’язку з ліквідацією підприємства на підставі розпорядження голови Хустської райдержадміністрації № 412 від 19.09.2003 р. проведено державну реєстрацію припинення малого підприємства «Полонина».Таким чином позивач вважає, що ця будівля АДРЕСА_1, право власності на яку вчасно не було зареєстровано, є його власністю.У лютому 2008 року позивач звертався до Хустського ДПТІ із заявою про реєстрацію недобудованої будівлі АДРЕСА_1. Але йому  було безпідставно відмовлено в державній реєстрації зазначеного об’єкту.  

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали,посилаючись на наведені в позові обставини.

Представник відповідача Дума О.В. в судовому засіданні визнала позов, не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на незавершену будівництвом нежитлову будівлю на АДРЕСА_1.

        Згідно з ст. 174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не  суперечить закону, або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

За таких підстав позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та інтересам інших осіб.

         Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 334,391 Цивільного кодексу України,  суд, -

Р І Ш И В :

  Позов задовольнити.  

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю на АДРЕСА_1.

          Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду      Закарпатської області.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           Савицький С.А.