Справа №  2-а-127/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 червня 2011 року                                                                            м. Івано-Франківськ

 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді                      Струтинського Р.Р.

              секретаря                                          Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про стягнення підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  в розмірі 4358, 80 грн. за період з 25 травня 2010 року до 31 жовтня 2010 року, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення невиплаченого підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   в розмірі 4358, 80 грн. за період з 25 травня 2010 року до 31 жовтня 2010 року. Просив позов задовольнити.

          Позивач у судове засідання не з’явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути в його відсутності.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

          Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач є пенсіонером, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Він, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.          

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини – мінімального розміру пенсії за віком – для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону, мінімального розміру пенсії за віком.

У відповідності до ч.2  ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо  не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції, згідно якої дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України неправомірно нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у період з 25 травня 2010 року до 31 жовтня 2010 року у розмірі лише 49,80 грн. згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року  № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» встановлено мінімальний розмір пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, а саме з 01.04. – 706 грн., з 01.07. – 709 грн., з 01.10. – 723 грн.

Оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати пенсії наділені органи пенсійного фонду, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної пенсії за вказаний період. У цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати останньому  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25 травня 2010 року до 31 жовтня 2010 року та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25 травня 2010 року до 31 жовтня 2010  року, з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.52 Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік”та виплачених сум.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 159-163, 167 КАС України, суд –

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25 травня 2010 року до 31 жовтня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25 травня 2010 року до 31 жовтня 2010 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.52 Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік” з урахуванням  виплачених сум.

В решті позову відмовити.

         Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.

         Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС  – з дня складення в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        Якщо суб”єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п”ятиденного строку з моменту отримання суб”єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  

Головуючий                                                                                             Р.Р.Струтинський