Справа № 2а-805/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2011
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Муханов О.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання неправомірними дії та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 01 жовтня 2010 року .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка в згаданому розмірі не виплачувалась.
Ухвалою судді від 25 квітня 2011 року позовну заяву в частині вимог за період з 01 жовтня 2010 року по 20 жовтня 2010 року включно залишено без розгляду, а відкрито скорочене провадження в частині вимог з 21 жовтня 2010 року.
Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатнім для прийняття рішення.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, про що має відмітку в пенсійному посвідченні, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком (в редакції станом на 2010-2011 р.р. з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року). Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для сіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Із письмових заперечень відповідача вбачається, що підвищення до пенсії позивачу як дитині війни з 2008 року виплачується відповідно до постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№530 від 28.05.2008р.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України,закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, позивач має право на підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі, встановленому вищезгаданим Законом, а не постановою КМУ.
Крім того, не приймаю до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком. Щодо відсутності бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії, то таке не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Щодо способу захисту порушеного права, то згідно ст.2.2 п.6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. №8-2 (в редакції від 25.02.2008 р. №5-5) управління призначає (здійснює перерахунок) та виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Таким чином, управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, в якому позивач перебуває на обліку, є належним відповідачем по справі та з врахуванням того, що суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган, то відповідача слід зобов’язати до вчинення дій, а саме здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії без зазначення суми.
З огляду на наведене, вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення, а доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону. Зокрема, слід зобов’язати здійснити позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” починаючи з 21 жовтня 2010 року.
На підставі ст.ст.1,3,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова про визнання неправомірними дії та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 починаючи з 21 жовтня 2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова нарахувати і виплатити ОСОБА_1 починаючи з 21 жовтня 2010 року підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплачених сум.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з часу отримання копії постанови.
Суддя