Справа № 2а-935/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                             У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді -                                                      Ткач О.В.

При секретарі -                                                               Шалуновій І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Алчевську адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дізнання ВДАІ в м. Алчевська Якушевського М.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 17 березня 2011 року близько 12 год. 30 хв. рухався автомобілем марки Mitsubishi Lancer д/н НОМЕР_1 у м. Алчевську по вулиці Калініна в сторону перехрестя з вулицею Фрунзе. Перед зазначеним перехрестя він рухався на зелений сигнал світофора, але раптово, без попереднього включення жовтого світла, загорівся червоний сигнал світофора, який забороняв подальший рух автомобіля. Він прийняв заходи до зупинення автомобіля, але враховуючи близкість до світофора та стан дорожнього покриття, він не мав технічної можливості зупинитися перед світлофором, внаслідок чого автомобіль зупинився проти світофору. Після проїзду перехрестя вулиць Фрунзе і калініна на зелений сигнал світофора, він був зупинений інспектором дізнання Алчевського ВДАІ Якушевським М.В. Працівник ДПС склав у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та склав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. З цим він був не згоден, тому просить визнати дії інспектора дізнання Алчевського ВДАІ Якушевського Миколи Володимировича незаконними, скасувати постанову про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити.

    Позивач у судовому засіданні вимоги адміністративного позова підтримав та просив його задовольнити.

    Відповідач –інспектор дізнання Алчевського ВДАІ Якушевський Микола Володимирович у судове засідання не з*явився, причину неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 10, 13,16).

    Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Згідно зі ст. 251 КУаАП України, доказами по справі в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Разом з тим, положення данної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протокол про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

       Відповідачем не було пред*явлено жодного доказу, як це вимагає вищевказана стаття КУоАП –правопорушення не було зафіксовано належним чином.

       У ст. 254 КУпАП України зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається у разі його вчинення, але оскільки адміністративне правопорушення не було, він не може бути належним доказом вини ОСОБА_1.  

     Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають підстави пояснень сторін, третіх осіб та інших представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.    

     17.03.2011 року був складений у відношенні ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУоАП (а.с. 8) та відповідачем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення ВВ 1 № 004142 (а.с. 7) про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

     П. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення та транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

       Таким чином, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення ВВ 1 № 004142 від 17.03.2011 року відносно ОСОБА_1 був складений з порушеннями, то він не може бути належним доказом його вини у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, і за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУоАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв*язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення і це тягне за собою скасування цього протоколу та постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

           Керуючись ст.ст. 251,254,283,284,272,256 КУоАП, ст.ст. 69, 104-106 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в :

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.     

    Скасувати постанову ВВ 1 № 004142 від 17.03.2011 року в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

    Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                             О.В.   ТКАЧ