Справа № 11-209/2011
Категорія ст. 364 ч.3 КК України
Головуючий у 1 інстанції Веселов В.М
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Дячука В.М., Кавацюка М.Ф.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора м. Коломиї ОСОБА_3 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 28 лютого 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, інваліда 2 групи, розлученого, раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч.3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1(один) рік 2 місяці без конфіскації майна;
- за ч.2 ст.191 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
- за ч.1 ст.366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських
функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік 1 місяць.
На підставі ст.70 КК України йому остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого виду покарання більш суворим покаранням – 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1(один) рік 2 місяці без конфіскації майна.
На підставі ст.75 ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
На підставі ст.76 КК України його зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишено - підписку про невиїзд .
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він, працюючи на посаді начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Косівському районі, будучи службовою особою, уповноваженою на здійснення функцій представника влади, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, а також будучи працівником правоохоронного органу, який в своїй діяльності повинен керуватися Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» і у відповідності до вимог ст.ст. 1,2,3 Закону України «Про боротьбу з корупцією» є суб'єктом корупційного діяння, однак явно нехтуючи цим, в період з жовтня 2007р. по листопад 2008р., діючи умисно, всупереч інтересам служби та переслідуючи корисливі мотиви, вчинив зловживання владою і службовим становищем, службове підроблення, а також заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем за таких обставин.
З цією метою, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливі мотиви та діючи в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що фактично виявлені ним на території СП «Лікарня відновного лікування» в с. Люча-Рушір Косівського району, бетонні плити для панельного перекриття в кількості 36 штук, дві з яких були пошкоджені, не були безхазяйними, а демонтовані з об'єкту незавершеного будівництва профілакторію для подальшого використання, на підставі виготовлених офіційних документів: акту обстеження безхазяйного
майна від 29.10.2007 року та акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 29.10.2007 року, а також рішення № 5654/8/24-017 від 13.05.2008р. незаконно реалізував через біржові торги Прикарпатської універсальної товарної біржі на користь свого знайомого - ОСОБА_4, під виглядом ніби-то безхазяйного майна - 16 бетонних плит для панельного перекриття на загальну суму - 27 900, 32 грн., що у 100 і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Крім того, ОСОБА_2, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, незаконно заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем рештою 20 бетонними плитами для панельного перекриття на суму - 34 875,4 грн., 16 з яких розтратив, реалізувавши їх за 2000 доларів США, що по курсу Нацбанку України становило - 9 680 грн., під виглядом ніби-то безхазяйного майна ОСОБА_5, надавши останньому для транспортування викрадених плит документи з біржових торгів Прикарпатської універсальної товарної біржі, переможцем яких, завдяки підсудному ОСОБА_2, виступив ОСОБА_4
Всього злочинними діями засудженого спричинено матеріальну шкоду СП «Лікарня відновного лікування» та ВАТ «Оріана» на загальну суму - 62 775, 72 грн., грубо порушено майнові права вказаних підприємства та вчинено підрив авторитету та престижу органу державної податкової служби, що негативно вплинуло на відношення громадськості до діяльності органів державної податкової служби, чим заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.
В апеляції та змінах до апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженого та кваліфікації його злочинних дій, покликається на те, що серед інших злочинів ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, передбачений ст. 364 ч.3 КК України і вважає, що судом неправильно застосовано кримінальний закон та істотно порушено кримінально-процесуальне законодавство, а саме, що суд безпідставно відніс до обставин, що пом’якшують покарання щире каяття та повне визнання вини, не позбавив його права займати посади в правоохоронних органах та спеціального звання, а також неправильно застосував ст. 75 КК України, тому призначене засудженому ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості скоєних ним злочинів та особі засудженого. Крім цього вважає, що судом не вирішено питання цивільного позову та судових витрат. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок та призначити засудженому покарання без застосування ст. 75 КК України, позбавити його права займати атестовані посади в правоохоронних органах,
пов’язані з виконанням функцій представника влади, а також позбавити його рангу державного службовця, вирішити цивільний позов та стягнути із засудженого судові витрати.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляцію з доповненнями про незаконність вироку, пояснення засудженого, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим слідством та належно дослідженим в судовому засіданні доказам, що не оспорюється в апеляції.
Як показанням засудженого, так і матеріалам справи, суд дав об’єктивну та правильну правову оцінку з врахуванням всіх фактичних обставин справи.
Кваліфікація неправомірних дій ОСОБА_2 за ст.ст. 364 ч.3, 366 ч.1, 191 ч.2 КК України також відповідає встановленим судом обставинам.
Разом з тим, твердження в апеляції прокурора про те, що суд не позбавив ОСОБА_2 права займати посади в правоохоронних органах є обґрунтованими оскільки, ОСОБА_2 працюючи на посаді начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Косівському районі, будучи службовою особою, уповноваженою на здійснення функцій представника влади, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, а також будучи працівником правоохоронного органу, порушив вимоги Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому відповідно до вимог ст.364 ч.3КК України його слід позбавити права займати посади в правоохоронних органах пов’язаних з функціями представника влади.
Що стосується питання в частині позбавлення ОСОБА_2 спеціального звання, то, колегія суддів вважає, що це суперечить вимогам ч.2 ст.355КПК України оскільки це погіршує становище засудженого.
Покликання прокурора про те, що суд безпідставно відніс до обставин, що пом’якшують покарання щире каяття та повне визнання вини, є необґрунтованими оскільки, за згодою усіх учасників процесу, справа розглянута судом в порядку ст.299КПК України, а відповідно до протоколу судового засідання прокурор в судових дебатах зазначив, що підсудний вину у вчиненому визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, а також активно сприяв розкриттю злочину, що суперечить його позиції викладеній в апеляції.
Про відшкодування спричиненої шкоди засудженим свідчать квитанції прибуткових ордерів та лист цивільного позивача ВАТ «Оріана» про те, що вони до ОСОБА_2 претензій матеріального характеру не мають, про що у вироку зазначив суд.
Питання щодо стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що воно повинно бути вирішено в порядку ст.ст.409, 411 КПК України.
Що ж стосується призначеного ОСОБА_2 основного покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані і ступінь тяжкості вчинених злочинів і його особу, зокрема, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, активно сприяв розкриттю злочинів, його позитивні характеристики, що вину визнав і повністю відшкодував завдані збитки, і його щире каяття у вчиненому, являється інвалідом 2 групи, на утриманні має хвору дружину, інваліда 2 групи, а тому підстав для скасування вироку, про що йдеться в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора м. Коломиї задоволити частково.
Вирок Коломийського міськрайонного суду від 28 лютого 2011 року відносно засудженого ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим до додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати атестовані посади в правоохоронних органах, пов’язаних з функціями представника влади.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий Б.М.Томенчук
Судді В.М. Дячук
М.Ф.Кавацюк
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М.Томенчук