ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №  2-а-176/11

   19.05.2011                                                                                                    м.Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючого судді -  Золотар М.  М.,

при секретарі -  Брич С.М.

за участю:

представника позивачки          -           Матьола Н.М.

відповідача           -          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом Іршавського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів , -

ВСТАНОВИВ:

  26 січня 2011 року Іршавський районний центр зайнятості звернувся в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.  

Посилається на те, що 15 грудня 2008 року в Іршавський районний центр зайнятості з метою  пошуку роботи, звільнившись на підставі п. 1. ст. 36 КЗпП з останнього місця роботи в СФГ ОСОБА_2, звернулася ОСОБА_2.

22 грудня 2008 року їй було надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних для одержання статусу безробітної ОСОБА_2 особисто подала у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець. Виплату допомоги по безробіттю їй розпочато відповідно до п. 1 ст. 23 закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 22.12.2008 року по 24.05.2010 року ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 7330,26 гривень.

На підставі сформованих ДЦЗ SQL запитів спеціалістами Іршавського районного центру зайнятості було проведено звірку з Єдиним Державним реєстром і одержано підтвердження, що ОСОБА_2 з 18 червня 1996  року зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Слід зауважити, що п.п. б, п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зазначає, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, включаючи підприємців.

Відповідно до абз.2, п2, ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Отже, з наведеного вище випливає, що відповідач з 18 червня 1996 року, тобто з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відноситься до зайнятого населення та не мала права перебувати на обліку в Іршавському районному центрі зайнятості як безробітна.

Відповідно п. п. 2, 3. ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) з 22.12.2008 року по 24.05.2010 року, яку ОСОБА_2 отримала, становить 7330,26 гривень.

Представник позивача Матьола Наталія Михайлівна в судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити з мотивів, наведених у ньому.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні. Пояснила, що хоча підприємцем вона й зареєстрована, однак таку діяльність фактично не здійснювала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 15 грудня 2008 року в Іршавський районний центр зайнятості з метою  пошуку роботи, звільнившись на підставі п. 1. ст. 36 КЗпП з останнього місця роботи в СФГ ОСОБА_2, звернулася ОСОБА_2.

22 грудня 2008 року їй було надано статус безробітного відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних для одержання статусу безробітної ОСОБА_2 особисто подала у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець. Виплату допомоги по безробіттю їй розпочато відповідно до п. 1 ст. 23 закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 22.12.2008 року по 24.05.2010 року ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в розмірі 7330,26 гривень.

На підставі сформованих ДЦЗ SQL запитів спеціалістами Іршавського районного центру зайнятості було проведено звірку з Єдиним Державним реєстром і одержано підтвердження, що ОСОБА_2 з 18 червня 1996 року зареєстрований як фізична особа - підприємець.

П. п. б, п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зазначає, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, включаючи підприємців.

Відповідно до абз.2 п 2, ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Отже, з наведеного вище випливає, що відповідачка з 18 червня 1996 року, тобто з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відносилася до зайнятого населення та не мала права перебувати на обліку в Іршавському районному центрі зайнятості як безробітна.

Відповідно п. п. 2, 3. ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. З зазначеного вище Закону та абз. 1 п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України, Наказом Державної податкової адміністрації України 13.03.2009 року №60^2, Постановою пенсійного фонду України 13.02.2009 року №7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року за №23246248, сума виплаченого забезпечення та вартості матеріальних послуг повертається особою ( безробітним) з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) з 22.12.2008 року по 24.05.2010 року, яку ОСОБА_2  отримала, становить 7330,26 гривень.

За таких обставин відповідно до ст. 1166  ЦК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) в розмірі 7330,26 гривень.  

Керуючись ст. ст. 7, 62, 71, 160, 161-163 КАС України,  ст. 1166 ЦК України, п. 2, п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, суд, –   

ПОСТАНОВИВ:

  Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Іршавського районного центру зайнятості 7330 (сім  тисяч триста тридцять) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 193 гривень судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий                                                                          М.  М.  Золотар