ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2011 р. Справа № 37/174-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.,
при секретарі Голозубовій О.І.,
за участю представників сторін :
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
третьої особи –не з’явилась
відповідача –Бабич О.Є.
третьої особи –Балан О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1843 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 4 квітня 2011 року у справі №37/174-08
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держкомзему у місті Харків, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Інвестиційно-будівельна компанія "Авантаж", м. Харків
про визнання недійсним та скасування рішення в частині, дозволення будівництва,
встановила:
У липні 2008 року фізична - особа підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради (далі - відповідач), в якій просив визнати недійсним та скасувати п. 4 додатку до рішення відповідача № 278/07 від 25.12.2007 р. та дозволити будівництво торгового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення відповідача № 191/04 від 24.11.2004 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року у справі № 37/174-08 зупинено провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 40/268-08.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 червня 2009 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 червня 2010 року поновлено провадження у справі в зв’язку з усуненням обставин, що зумовили її зупинення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 4 квітня 2011 року у справі № 37/174-08 (головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Жигалкін І.П., суддя Погорелова О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю в зв'язку з його необґрунтованістю та відсутністю підстав для його задоволення.
Позивач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2011 р. у справі № 37/174-08 та прийняти нове рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також порушення норм матеріального і процесуального права при його прийнятті. Крім того, зазначає, що п. 4 рішення сесії відповідача № 278/07 від 25.12.2007 р. взагалі не розглядався, і таким чином відповідне рішення не приймалось. Висновки суду, викладені у рішенні, про необхідність оскаржувати акти обстеження земельної ділянки, є помилковим, оскільки зазначені акти не є правовими актами нормативного характеру, в зв’язку з чим оскарженню не підлягають. На його думку, суд при розгляді справи не застосував ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
ВАТ ІБК "Авантаж" надало пояснення по апеляційній скарзі, в яких зазначає, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0565 га надана в оренду позивачу на підставі рішення 27 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.11.2004 р. № 191/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», а тому третя особа не має відношення до спірної ділянки та, відповідно, до суті судового спору. На думку ВАТ ІБК "Авантаж", оскаржуване рішення та апеляційна скарга не впливають на його права та обов'язки.
Відповідач та Управління Держкомзему у м. Харків письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Справа слухалась на умовах оголошення перерви в судовому засіданні з 17 травня 2011 року по 25 травня 2011 року о 14:30 год.
Управління Держкомзему у м. Харків, будучи належним чином повідомлене про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, не реалізувало своє право на участь у судовому процесі та не забезпечило явку свого представника у призначене судове засідання.
Враховуючи те, що явка третьої особи не була визнана обов’язковою, а також те, що її неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними матеріалами у справі.
В судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Представник відповідача, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи пояснив, що не має відношення до спірної ділянки а оскаржуване рішення та апеляційна скарга не впливають на його права та обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до додатку № 1 до рішення 27 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.11.2004 р. № 191/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" позивачу надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0565 га для будівництва торговельного комплексу по вул. Академіка Павлова, до 01.12.2006 р., але не пізніше прийняття об’єкту до експлуатації, та для експлуатації до 01.12.2009р.
Пунктом 4 зазначеного рішення зобов'язано позивача одержати архітектурно-планувальне завдання на розробку робочого проекту в управлінні містобудування та архітектури; розробити та погодити у встановленому порядку робочий проект на будівництво об'єкту; одержати в інспекції Держархбудконтролю Головного управляння містобудування, архітектури і земельних відносин дозвіл на виконання будівельних робіт; здійснити благоустрій прилеглої до об'єкта території, згідно з робочим проектом, зокрема, привести її у стан не гірший ніж до початку будівництва (реконструкції); після закінчення будівництва виконати виконавчу зйомку об'єктів, підвідних інженерних мереж та благоустрою; об'єкт будівництва здати до експлуатації чинним порядком.
На підставі вищевказаного рішення 22 липня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Харкові загальною площею 0,0565 га, строком до 01.12.2006 р. (на період будівництва) та до 01.12.2029 р. (на період експлуатації).
Пунктом 4 рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про скасування рішень Харківської міської ради»від 25.12.2007 р. № 278/07 у зв'язку з закінченням строку дії дозволу на будівництво об'єкту, у відповідності до ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», порушенням норм ст. 21, 211 Земельного кодексу України щодо необхідності цільового використання земельної ділянки, невідповідністю площі земельної ділянки вказаної у рішенні Харківської міської ради про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки з зазначеної у проекті відведення земельної ділянки, що є порушенням вимог ст. 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 29 Закону України «Про землеустрій" та порушенням вимог пункту 2.14 «Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові», затвердженого рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003 № 280/03 щодо необхідності здійснення розрахунку розміру орендної плати на етапі підготовки відповідним виконавчим органом міської ради проекту рішення про надання земельної ділянки певному суб'єкту в оренду для відповідного цільового використання, що є порушенням норм ст. 15, 16 ЗУ «Про оренду землі», ст. 632, 638 Цивільного кодексу України, скасовано пункт 10 додатку 1 до рішення 27 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.11.2004 р. № 191/04, яким позивачу було надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0565 га для будівництва торговельного комплексу по АДРЕСА_1 до 01.12.2006 р., але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації, та для експлуатації до 01.12.2029 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що зазначене рішення відповідача є неправомірним та таким, що суперечить нормам матеріального права, зокрема, ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», в зв’язку з чим, на його думку, є підстави для визнання його недійсним. Крім того, в позовній заяві просить скасувати п. 4 додатку до рішення відповідача № 278/07 від 25.12.2007 р. та дозволити будівництво торгового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення відповідача №191/04 від 24.11.2004 р.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів здачі об'єкта до експлуатації у встановленні в рішенні строки, а також не надано до суду доказів отримання дозволів на виконання будівельних робіт. Листом начальника управління містобудування та архітектури від 07.02.2007 р. позивач повідомлявся про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 була йому надана для проектування та будівництва торговельного комплексу, однак станом на 20.01.2007 р. робочий проект не був узгоджений, дозвіл Інспекції ДАБК позивачем не отримано. Крім того, у даному листі вказано, що позивачем було самовільно збудовано об'єкт, який функціонує.
Суд першої інстанції прийняв до уваги акти обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 №2274/08 від 12.09.2008 р. та № 2703/08 від 21.10.2008 р., в яких вказано, що земельна ділянка, площею, орієнтовно, 0,0060 га використовується позивачем не за цільовим призначенням.
Оскільки позивачем не надані докази отримання дозволів на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1, докази здійснення будівництва торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 до 01.12.2006 р. у відповідності до п. 10 додатку № 1 до рішення 27 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.11.2004 р. № 191/04, докази здачі торгівельного комплексу до експлуатації у встановленні в рішенні строки, господарський суд дійшов висновку про правомірність та законність п. 4 додатку до рішення відповідача № 278/07 від 25.12.2007 р. та відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Проте, колегія суддів не повністю погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що частково не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.
Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.
При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.
При вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009.
Відповідно до пункту 5 рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 р. по справі № 1-9/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Харківської міської ради від 24.11.2004 р. № 191/04 у позивача виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, та витрати, пов’язані зі здійсненням цих правовідносин. Зокрема, позивач уклав договір оренди землі від 22.07.2005 р. (т. 1 а. с. 18-22), отримав дозвіл Управління містобудування та архітектури на виконання проектно-вишукувальних робіт (т. 1 а. с. 72), уклав договори від 30.03.2006 р., 11.08.2006 р. на виконання проектно-вишукувальних робіт (т. 1 а. с. 75-76), договір на роботи та послуги від 27.06.2006р. щодо виконання експертизи робочого проекту торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 81) та частково побудував об’єкт, який функціонує, що підтверджується листом Управління містобудування та архітектури № С-9265.08-39 від 07.02.2007 р. (т. 1 а. с. 13).
Крім того, позивач звертався до Управління земельних відносин щодо невідповідності розміру орендної плати та розміру земельної ділянки по АДРЕСА_1 та з проханням надати технічні умови на проектування, будівництво та подальшу експлуатацію торгівельного комплексу, що підтверджується листами, копії яких додані до матеріалів справи (т. 1 а. с. 32, 84).
Таким чином, колегія суддів вважає, що у позивача на підставі рішення від 24.11.2004 р. № 191/04 виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією його права на будівництво зазначеного об’єкту та введення його в експлуатацію.
Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
В пункті 4 рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про скасування рішень Харківської міської ради»від 25.12.2007 р. № 278/07 зазначено, що підставою для скасування пункту 10 додатку № 1 до рішення 27 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.11.2004 р. № 191/04 є закінчення строку дії дозволу на будівництво об'єкту, нецільове використання земельної ділянки, невідповідність площі земельної ділянки вказаної у рішенні відповідача про надання згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки з зазначеної у проекті відведення земельної ділянки, порушення вимог пункту 2.14 «Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові», затвердженого рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003 р. № 280/03 щодо необхідності здійснення розрахунку розміру орендної плати на етапі підготовки відповідним виконавчим органом міської ради проекту рішення про надання земельної ділянки певному суб'єкту в оренду для відповідного цільового використання.
Однак, колегія суддів вважає, що зазначені у рішенні обставини не є підставою для скасування попереднього рішення відповідача.
Зокрема, нецільове використання земельної ділянки є підставою для розірвання договору оренди землі, зокрема, стягнення штрафу за порушення умов договору оренди земельної ділянки та зобов’язання повернути її орендодавцеві.
Невідповідність розміру орендної плати та порушення п. 2.14. «Тимчасового положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Харкові», є підставою для перегляду її розміру на підставі п. 13 договору оренди землі від 22.07.2005 р., що передбачено Законом України «Про оренди землі».
Закінчення строку дії дозволу на будівництво об’єкту, а також здачі об’єкту експлуатації у встановлені в рішенні строки, також не є підставою для скасування відповідачем рішення про надання в оренду земельної ділянки, оскільки тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади.
Аналізуючи підстави скасування відповідачем п. 4 додатку до попереднього рішення № 278/07 від 25.12.2007 р. колегія суддів дійшла висновку, що викладені відповідачем в рішенні від 25.12.2007 р. № 278/07 обставини, не є підставою для скасування попереднього рішення, оскільки суперечать нормам матеріального права.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав юридичних осіб на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, який порушує права особи щодо володіння користування або розпорядження належною йому земельною ділянкою такий акт визнається недійсним.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування п. 4 додатку до рішення відповідача № 278/07 від 25.12.2007 р. є необґрунтованим та прийнято з неповним з’ясуванням обставин справи та порушенням норм чинного законодавства, в зв’язку з чим колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення в зазначеній частині.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог про надання дозволу на будівництво торгового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення відповідача № 191/04 від 24.11.2004 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до приписів ст. 375 ЦК України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.
Дозвіл на будівництво та дозвіл на виконання будівельних робіт надається міською радою та Інспекцією архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, господарський суд не наділений правом надавати дозвіл на будівництво об’єкту, а тому позовні вимоги позивача про надання дозволу на будівництво торгового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення відповідача № 191/04 від 24.11.2004 р., задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 4 квітня 2011 року у справі № 37/174-08 в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним і скасування п. 4 додатку до рішення Харківської міської ради № 278/07 від 25.12.2007 р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним і скасувати п. 4 додатку до рішення Харківської міської ради № 278/07 від 25.12.2007р.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 4 квітня 2011 року у справі № 37/174-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
суддя Ільїн О.В.
суддя Камишева Л.М.
Повний текст постанови по справі підписаний 26 травня 2011 року.