ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-3360/10/2470
Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області про визнання протиправною постанови від 27.10.2010 року про застосування фінансових санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 27.10.2010 року №3230.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.01.2011р.у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В засідання учасники процесу не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки винесена відповідачем постанова про застосування фінансових санкцій від 27 жовтня 2010 року №3230 прийнята у відповідності до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті».
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з даним висновком.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що 21 вересня 2010 року о 10 год. 00 хв. державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області на підставі завдання на перевірку від 17 вересня 2010 року №000919 було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В результаті перевірки встановлено, що автомобіль «ЗАЗ –ДЭУ»д.н.з. НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_2, був облаштований як таксі без наявності ліцензійної картки, що призвело до порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки складено акт від 21 вересня 2010 року. На підставі якого прийнято оскаржувану позивачем постанову.
Згідно з ст. 39 та ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 34 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.
Згідно з ч. 14 ст. 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»до ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування і з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автомобільного транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі по тексту –Порядок). Відповідно до п. 3 даного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя.
Пунктом 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Пункт 8 Порядку передбачає, що керівник органу державного контролю видає перед проведенням планової або позапланової перевірки наказ про утворення комісії з проведення перевірки суб’єкта господарювання та підписує завдання на перевірку, яке реєструється в журналі обліку.
Завдання на перевірку видане 17 вересня 2010 року та зареєстроване за №000919, що свідчить про наявність у інспекторів правової підстави для проведення перевірки.
Згідно пунктів 21, 25-27 Порядку, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. Справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб’єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
На підставі акту від 21 вересня 2010 року №200576, за наслідками розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем прийнято постанову від 27 жовтня 2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій, передбачених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»в сумі 510 грн.
Пунктом 29 Порядку, передбачено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно з супровідним листом Головавтотрансінспекції у Житомирській області від 27 жовтня 2010 року №3370/3 на адресу позивача було направлено копію оскаржуваної постанови. Із повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що позивач отримав даний лист 04.11.2010р..
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи про порушення ОСОБА_2 вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з метою, з якою ці повноваження надані.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та судом апеляційної інстанції відхиляються.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, – залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 27 квітня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар