ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-1544/11/2218
Головуючий у 1-й інстанції: Приступа Д.І.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
при секретарі: Швандер В.О.
за участю представників сторін:
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі урядового органу державного управління - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі урядового органу державного управління - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Хмельницької міської ради, ОСОБА_3, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області за участю управління Держкомзему у м.Хмельницькому, Управління земельних ресурсів у місті Хмельницькому Хмельницької області, Управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста про скасування висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області №1280 від 28.10.2008 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки по АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_3, скасування рішення 24 сесії Хмельницької міської ради №33 від 08.04 , -
В С Т А Н О В И В :
Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі урядового органу державного управління – Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, ОСОБА_3, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області за участю управління Держкомзему у м.Хмельницькому, Управління земельних ресурсів у місті Хмельницькому Хмельницької області, Управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста про скасування висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області №1280 від 28.10.2008 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки по АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_3, скасування рішення 24 сесії Хмельницької міської ради №33 від 08.04.2009 року про надання ОСОБА_3 земельної ділянки у власність
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.01.2010р. в задоволені даного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням заступником прокурора м. Хмельницького подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі.
В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з’ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Представник апелянта та представник позивача в судове засідання не з’явились по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлялися про день та час розгляду справи.
Представник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на викладені обставини які зазначені у запереченні вхід. № 2190 від 14.04.2011р.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлялась про день та час розгляду справи (на адресу суду надійшло заперечення вхід. №2202 від 14.04.2011р.).
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням сесії Хмельницької міської ради від 08.04.2009р. №33 ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства – землі сільськогосподарського призначення площею 0,0807 га яка знаходиться у АДРЕСА_1. (а.с. 7)
Із матеріалів справи слідує, що 12.10.2009р. ОСОБА_3 отримано державний акт серії ЯЗ №448452 на право власності на дану земельну ділянку.
28.10.2008р. відповідно до висновку Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області за №1280 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0807 га яка розташована у АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 було видано з урахуванням всіх документів (матеріалів), висновків відповідних органів наявних в проекті землеустрою (а.с. 5).
Прокуратурою Хмельницької області 18.06.2010р. було внесено протест № 07/4-238-10, в якому вимагалося скасувати висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області від 28.10.2008р. №1280 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 807 кв.м по вул. Криничній, м. Хмельницького у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 Вказаний протест був обґрунтований тим, що висновком від 28.10.2008р. №1280 земельні ділянки були передані з порушенням ст.60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №881 від 11.04.1996р. «Про затвердження прибережних захисних смуг р. Південний Буг, р. Курдянка, р. Плоска та водоймищ, розташованих по руслу річок» прибережна захисна смуга р. Курдянка становить 25 метрів (а.с.58-61).
Положеннями ст. 60 Земельного кодексу України передбачено виділення у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності земельних ділянок під прибережні захисні смуги, а також визначено ширину таких прибережних захисних смуг. При цьому зазначено, що розмір та межі прибережної захисної смуги в межах населених пунктів встановлюються за проектами землеустрою з урахуванням містобудівної документації.
Стаття 87 Водного кодексу України передбачає встановлення водоохоронних зон для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Статтею 88 Водного кодексу України передбачено з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділення земельних ділянок під прибережні захисні смуги, а також визначено їх розміри. При цьому у межах існуючих населених пунктів встановлення прибережних захисних смуг передбачено з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Як зазначено у ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, у яких забороняється, у тому числі, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Відповідно до п. 1 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 486 від 08.05.1996 року, цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.
Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.
Відповідно до пунктом 2.9 Наказу Мінприроди України №434 від 05.11.2004р. слідує, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення, надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України та орієнтованих розмірів меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови КМУ від 08.05.1996р. №486.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції –є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі урядового органу державного управління - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, – залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду від 28.01.2010р., – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 04 травня 2011 року .
Головуючий /підпис/ Голота Л. О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар