Справа № 2-977/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.04.2011         Сихівський  районний суд м.Львова

в складі: головуючого Лєсного С.Є.

           при секретарі   Назарко О.Б.         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в  м.Львові цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 29 червня 1986 року у міському відділі РАЦС Львівського МУЮ, актовий запис № 1837, в якому неповнолітніх дітей не мають. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з самого початку подружнє життя складалось непогано. З 2000 року в сім’ї систематично виникали конфлікти та непорозуміння, що остаточно і призвело до розпаду сім’ї. З 2008 року  вони  не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин та проживають окремо. Неодноразові спроби помиритись позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Стверджує, що сім’я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, ствердила, що позивач категорично заперечив можливість примирення, т.я. мав достатньо часу  для прийняття такого рішення, та  втратив до відповідача почуття любові і поваги, а тому вживати заходи для збереження сім’ї не буде; надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі; настоює на розірванні шлюбу.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому згідно ст.ст.169 ч.4, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу у її відсутності за наявності у справі достатніх доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши дійсні обставини справи і причини позову, повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини сторін, дослідивши матеріали  справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів: сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 29.06.86., міцної сім’ї не утворили. З 2000 року між ними систематично виникали конфлікти та непорозуміння, які привели до розпаду сім’ї. З 2008 року сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують подружні відносини та проживають окремо. Як вбачається з тверджень представника позивача, позивач намагався зберегти сім*ю, проте такі спроби позитивних наслідків не дали –їх взаємовідносини не змінились. Представник позивача категорично ствердила суду, що позивач втратив до відповідача почуття любові та поваги, без яких повноцінна сім’я існувати не може, і відновлення сімейних стосунків неможливе; переконаний, що не буде більше вживати заходів для збереження формально існуючого шлюбу.

Наведені обставини приводять суд до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, сім’я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене та заяву позивача, суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.

На підставі ст.ст.105, 110, 112 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст.10, 60, 130,  212,   215, 224  ЦПК України, с у д, -

                                                            в  и  р  і ш  и  в  :

Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 червня 1986 року у міському відділі РАЦС Львівського МУЮ, актовий запис № 1837.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.