ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У X В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня місяця 15 дня Судова колегія Одеського апеляційного
адміністративного суду
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Золотнікова О.С.
- Димерлія О.О. при секретарі - Усенко С.М.
з участю: представника Державної податкової інспекції у м. Херсоні -ОСОБА_1; представників Херсонського державного заводу "Палада" - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 13 березня 2007 року по справі за адміністративним позовом Херсонського державного заводу "Палада" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним акту ненормативного характеру,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006 року Херсонський державний завод (далі ХДЗ) "Палада" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДШ) у м. Херсоні про визнання недійсним акту ненормативного характеру, вказуючи, що просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2006 року №0002182301/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, квітень, липень, серпень 2005 року в розмірі 572 100 грн. 70 коп.
Позивач стверджував, що вказане податкове повідомлення-рішення було сформоване за висновками акту від 30 березня 2006 року №1164/23-7124961253 про результати позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ ХДЗ "Палада" за період січень, квітень, липень, серпень 2005 року, та за розглядом скарги підприємства до ДПА у Херсонській області.
Позивач вважає, що порушень ведення податкового обліку встановлено не було. В акті перевірки зазначено, що не встановлено факту надходження до бюджету ПДВ від постачальників позивача по ланцюгам - ТОВ "Альфа-Терра", ТОВ "Парадиз-Сервіс", ТОВ "Вейс", які зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснювали нарахування ПДВ, звітували до податкових органів за спірні періоди, але чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану
Головуючий І інстанції суддя -Хом'якова В.В. Справа №22а-27/2007 р.
Доповідач суддя Бітов А.І. Категорія № 34
2
вартість, що включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Позивач включив суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки вони підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.
01 лютого 2007 року позивач доповнив свої позовні вимоги і просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0002182301/0 від 04 квітня 2006 року, №0002182301/1 від 05 травня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на 572 100 грн. 70 коп., № 0003332301/1 від 05 травня 2006, № 0003332301/2 від 19 червня 2006 року про застосування 16 234 грн. 32 коп. санкцій, посилаючись на те, що всі податкові повідомлення-рішення пов'язані між собою доказами, прийняті за висновками одного акту перевірки від 30 березня 2006 року.
ДПІ у м. Херсоні з позовними вимогами не погодилося, вказуючи, що податкова інспекція при перевірці позивача встановила порушення пункту 1.3, пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті яких позивачем було завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на загальну суму 572 100 грн. 70 коп. Позивачем була придбана продукція у ТОВ "Стиг", яке в свою чергу придбало продукцію у постачальників, що не звітували до податкової інспекції та не знаходились за юридичною адресою, що унеможливлює підтвердження факту надходження до бюджету податку на додану вартість віднесеного позивачем до податкового кредиту.
Відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на податковий кредит, оскільки немає факту сплати платниками податку - постачальниками у звітному періоді, відповідних сум податку. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету слідує з поняття "податку", його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття "платника податку" як особи, що згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом бюджетного відшкодування податку на додану вартість є суми цього податку, зараховані до Державного бюджету. Заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників товарів.
Постановою господарського суду Херсонської області від 13 березня 2007 року позов задоволений.
Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні №0002182301/0 від 04 квітня 2006 року, №0002182301/1 від 05 травня 2006 року, №0002182301/2 від 19 червня 2006 року про зменшення Херсонському державному заводу "Палада" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень, квітень, липень, серпень 2005 року в розмірі 572 100 грн. 70 коп., №0003332301/1 від 05 травня 2006, №0003332301/2 від 19 червня 2006 року про застосування 16 234 грн. 32 коп. санкцій з податку на додану вартість.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування постанови суду в зв'язку з тим, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Херсоні не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Головуючий І інстанції суддя -Хом'якова В.В. Справа №22а-27/2007 р.
Доповідач суддя Бітов А.І. Категорія № 34
з
Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.
Згідно пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Згідно ж з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судом встановлено, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ХДЗ "Палада" за січень, квітень, липень, серпень 2005 року (акт від 30 березня 2006 року) ДПІ у м. Херсоні було виявлено завищення ПДВ, який підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 572 100 грн. 70 коп., в тому числі за січень 2005 року у сумі 205 000 грн., за квітень 2005 року в сумі 174 665 грн., по декларації за липень 2005 року завищено бюджетне відшкодування за попередній податковий період в сумі 129 965 грн. 70 коп., по декларації за серпень 2005 року завищено бюджетне відшкодування зі попередній податковий період на суму 624 72 грн.
ДПІ встановлено віднесення до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ у 2005 році суми податку на підставі податкових накладних, виданих позивачеві ТОВ "Стиг" (м. Донецьк) за операціям купівлі-продажу металовиробів.
При проведенні зустрічної перевірки ТОВ "Стиг" у травні 2006 року податкова служба виявила, що товариство зареєстровано як платник податку на додану вартість у ДПІ Київського району м. Донецька, подає податкову звітність, є посередником, металовироби купувало у ТОВ "Альфа-Терра" м. Донецьк у ТОВ "Вейс", ТОВ "Тан", ТОВ "Донторгмасла".
Здійснити перевірку ТОВ "Альфа-Терра", яке було постачальником металовиробів ТОВ "Стиг" у грудні 2004 року, податковий орган не мав можливості у зв'язку з відсутністю товариства за своєю юридичною адресою підприємство не звітує з липня 2005 року до податкової інспекції, встанови місцезнаходження керівника неможливо.
ТОВ "Вейс" (яке було постачальником продукції ТОВ "Стіг" у січні 2005 року) також є посередником одержувало металовироби в квітні-червні 2005 року від ТОВ "Парадіз-сервіс", але відповідного акту перевірки ТОВ "Вейс" або довідки суду ні надано.
З матеріалів, наданих податковою інспекцією вбачається, що ТОВ "Парадіз-сервіс" також не знаходиться за юридичною адресою, з 18 січня 2006 року не подає звітності до ДПІ, 10 квітня 2006 року прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч. З ст. 209 КК України відносно громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які створили та використовували ГОВ "Парадіз-сервіс" для фіктивної підприємницької діяльності.
За висновками акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні №0002182301/0 від 04 квітня 2006 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 572 100 грн. 70 коп. (за січень - 205 100 грн., за квітень - 174 665 грн., за липень - 129 963 грн., за серпень - 62 472 грн.), фінансові санкції не застосовувались, оскільки фактично позивач не одержав бюджетного відшкодування ПДВ.
Рішенням про результати розгляду скарги ДПІ у м. Херсоні залишила податкове повідомлення-рішення без змін, до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 16 234 грн. 32 коп. у зв'язку з частковим відшкодуванням суми ПДВ за липень 2005 року.
Головуючий І інстанції суддя -Хом'якова В.В. Справа №22а-27/2007 р.
Доповідач суддя Бітов А.І. Категорія № 34
4
Податковим повідомленням рішенням №0003332301/1 від 05 травня 2006 року до позивача застосовано 16 234 грн. 32 коп. штрафу.
Скарга позивача, направлена до ДПА у Херсонській області, залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін, позивачу надіслані податкові повідомлення-рішення із дробом "2" про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 572 100 грн. 70 коп. та у застосування 16 234 грн. 32 коп. санкцій.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна за умови її відповідності вимогам законодавства. Позивачем, на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством, видані підприємством (ТОВ "Стиг"), яке зареєстроване як платник податку на додану вартість і має право на видачу податкових накладних.
Продукція, що була придбана позивачем за операціями, на підставі яких, на думку перевіряючих, безпідставно віднесено суми податку до податкового кредиту, була в наявності, надійшла від заводів-виробників, та використана у власній господарській діяльності. Заперечень відповідача відносно правильності відображення позивачем податкових зобов'язань за період, який перевіряється не встановлено.
Відповідач не довів тієї обставини, що позивач був обізнаний щодо обставин здійснення "фіктивного підприємництва" ТОВ "Альфа-Терра", ТОВ "Парадіз-сервіс" та сплати ними податків.
На час здійснення господарських операцій ТОВ "Альфа-Терра" та ТОВ "Парадіз-сервіс" були платниками ПДВ, звітували до податкової інспекції. Податкова інспекція не надала доказів виключення будь-кого з вищевказаній підприємств з Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій.
Таким чином, дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом України "Про податок на додану вартість", а тому позовні вимоги ХДЗ "Палада" обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ст.ст. 1, 7, 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".
В апеляційній скарзі ДШ у м. Херсоні вказується, що судом першої інстанції не враховано, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, виплаває з самої суті поняття податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснення утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Апелянт також вказував, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ у вартості товару. Ненадходження ПДВ до бюджету є насідком того, що постачальники позивача, у відповідних податкових періодах таку суму в податкові декларації з ПДВ не відображали та, відповідно, не сплачували.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.
Головуючий І інстанції суддя-Хом'якова В.В. Доповідач суддя Бітов А.І.
Справа №22а-27/2007 р. Категорія № 34
5
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то ця тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Оскільки позивач виконав усі передбачені законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту суд першої інстанції правильно визнав нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ та податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій з ПДВ.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.І ст. 198; ст. 200; п.1 ч.І ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 13 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суддя:
Суддя:
Головуючий І інстанції суддя -Хом'якова В.В. Справа №22а-27/2007 р.
Доповідач суддя Бітов А.І. Категорія № 34