Справа №2-232

2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

25 березня 2011 року                                                                                                                місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді                                 - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі                                        - Голубятникової І.А.,

за участю представників:

позивача                                        - ОСОБА_1,

відповідача                                        - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та відновлення меж земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та відновлення меж земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстрований та мешкає. Зазначений житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, що призначена для його будівництва та обслуговування, площею 0,1000 га, яка належить йому на праві приватної власності на підставі Державного акту серії ЯК № 911966 від 8 червня 2010 року про право власності на земельну ділянку, планом земельної ділянки та довідкою про її правовий статус.

В період з лютого-липня 2010 року відповідач ОСОБА_4, який є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та землекористувачем суміжної з ним земельної ділянки, самовільно зайняв частину його земельної ділянки, загальною площею приблизно 58 кв.м., зокрема, встановив паркан та вирощує кукурудзу.

Він неодноразово звертався до відповідача з проханням вирішити спір мирним шляхом, але останній відмовляється як від зустрічей, так і від звільнення частини земельної ділянки позивача.

На початку липня 2010 року він звернувся  із заявою до відділу комунального господарства Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради з метою проведення погоджувальною комісією обстеження та виявлення порушень земельного законодавства з боку відповідача ОСОБА_4

19 липня 2010 року виїзною погоджувальною комісією Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради  було складено протокол № 4, відповідно до якого при візуальному обстеженні ділянка АДРЕСА_2, яка є у користуванні ОСОБА_4, комісією було виявлено самовільне зайняття частини земельної ділянки АДРЕСА_1, приблизно 58 кв.м.

Також комісія рекомендувала ОСОБА_4 добровільно звільнити захоплену територію, а у разі незгоди спір вирішувати в судовому порядку.

          Не зважаючи на зазначені обставити, відповідач ОСОБА_4 не звільняє самовільно зайняту частину земельної ділянки, чим порушує права власника земельної ділянки та чинить перешкоди у здійсненні права власності на земельну ділянку, у зв’язку з чим вимушений звернутися з позовом до суду про захист своїх прав та інтересів.

          На підставі викладеного, просив суд відновити межі і стан земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до кадастрового плану та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 911966 від 8 червня 2010 року; зобов”язати ОСОБА_4 не вчиняти будь-яких дій, що перешкоджають його праву власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_4 на його користь судові витрати.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив суд відновити межі і стан земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, відповідно до кадастрового плану та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №  911966 від 08 червня 2010 року; зобов”язати ОСОБА_4 усунути перешкоди , які чиняться  ним ОСОБА_3 у здійсненні права власності на належну йому земельну ділянку, шляхом звільнення ОСОБА_4 частини земельної ділянки, площею 58 кв.м.,  розташованої за адресою : АДРЕСА_1,  яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та знесення паркану розмірами 6, 80 м. і 8, 35 м.; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати на загальну суму  45 ( сорок п”ять) гривень 50 копійок, з яких : 8, 50 грн. –судовий збір ;  37,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до кадастрового плану земельної ділянки АДРЕСА_2 площа зазначеної земельної ділянки складає  0,0396 га, яка фактично співпадає з займаною ОСОБА_4 земельною ділянкою. Вважає, що Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1,  серії ЯК № 911966 від 8 червня 2010 року, виданий на підставі рішення сорокової сесії п’ятого скликання Запорізької міської ради від 19 травня 2010 року № 113/38 є незаконним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв’язку з чим бажає його оскаржити. На підставі викладеного, просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Прийнявши до уваги пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є власником недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстрований та мешкає. Зазначений житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, що призначена для його будівництва та обслуговування, площею 0,1000 га, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акту серії ЯК № 911966 від 8 червня 2010 року про право власності на земельну ділянку, планом земельної ділянки та довідкою про її правовий статус. (а.с. 7-14)

В період з лютого-липня 2010 року відповідач ОСОБА_4, який є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та землекористувачем суміжної з позивачем земельної ділянки, самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача, загальною площею приблизно 58 кв.м., зокрема, встановив паркан та вирощує кукурудзу. (а.с. 16)

Позивач як власник земельної ділянки та як власник домоволодіння має право вимагати усунення перешкод у користуванні відповідно земельної ділянки та домоволодіння. При цьому таке право позивача не залежить від того чи є будівництво відповідача, яке порушує права позивача самочинним чи ні. Право позивача вимагати усунення перешкод в користуванні його власністю зумовлене лише самим фактом наявності незаконних перешкод в користуванні.

Так, позивач як власник домоволодіння згідно зі ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Крім цього,  згідно з ч. 2, 3 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до ст. 394 ЦК України власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на компенсацію у зв’язку із зниженням цінності цих об’єктів у результаті діяльності, що призвела до зниження рівня екологічної, шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі.

Позивач як власник земельної ділянки згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Крім цього, відповідно до підпунктів «б»і «ґ» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; ґ) відшкодування заподіяних збитків.

В той же час підпунктами «г»і «е»ст. 96  ЗК України на землекористувачів покладається зустрічний обов’язок:  г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; е) дотримуватися правил добросусідства.

19 липня 2010 року виїзною погоджувальною комісією Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради  було складено протокол № 4, відповідно до якого при візуальному обстеженні ділянка АДРЕСА_2, яка є у користуванні ОСОБА_4, комісією було виявлено самовільне зайняття частини земельної ділянки АДРЕСА_1, приблизно 58 кв.м. (а.с. 18-19)

Те, що відповідач ОСОБА_4 самовільно зайняв частину земельної ділянки, приблизно 58 кв.м., АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акту серії ЯК № 911966 від 8 червня 2010 року про право власності на земельну ділянку і чинить перешкоди у її користуванні та розпорядженні, чим порушує права позивача.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо відновлення межі і стану земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, відповідно до кадастрового плану та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №  911966 від 08 червня 2010 року та зобов”язання ОСОБА_4 усунути перешкоди , які чиняться  ним ОСОБА_3 у здійсненні права власності на належну йому земельну ділянку, шляхом звільнення ОСОБА_4 частини земельної ділянки, площею 58 кв.м.,  розташованої за адресою : АДРЕСА_1,  яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та знесення паркану розмірами 6, 80 м. і 8, 35 м. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 8,50 грн за немайнову вимогу про усунення перешкод та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215  ЦПК України,  ст. 391 ЦК України,  ст. ст.103, 107, 152 ЗК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов  ОСОБА_3 задовольнити .

Відновити межі і стан земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, відповідно до кадастрового плану та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №  911966 від 08 червня 2010 року.

Зобов”язати ОСОБА_4 усунути перешкоди , які чиняться  ним ОСОБА_3 у здійсненні права власності на належну йому земельну ділянку, шляхом звільнення ОСОБА_4 частини земельної ділянки, площею 58 кв.м.,  розташованої за адресою : АДРЕСА_1,  яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та знесення паркану розмірами 6, 80 м. і 8, 35 м.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати на загальну суму  45 ( сорок п”ять) гривень 50 копійок, з яких : 8, 50 грн. –судовий збір ;  37,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя:                                                                                                    Н.Г.Скользнєва