2-203-11

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        23 травня 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області

        у складі:  головуючого судді                                      Дарміна М.О.

                        при секретарі                                                Верховській Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Єнакієве цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України»про визнання договору про іпотечний кредит та договору іпотеки недійсними, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

          В грудні 2010 року ВАТ «Державний ощадний банк України»звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором. В березні 2011 року ОСОБА_3 звернувся  із зустрічним позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України»про визнання договору про іпотечний кредит № 192/427 та договору іпотеки № 7063 недійсними.

        В обґрунтування позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України»посилається на те, що 5 березня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3 був укладений договір про іпотечний кредит (№ 192/427 від 05 березня 2008 року. На виконання взятих на себя зобов'язань Позивачем Відповідачу був наданий кредит у сумі 200 000,00 гривень під 15,3 % річних строком на 20 років на придбання житла. Відповідно до п. 1.5. кредитного договору Відповідач зобов'язаний був здійснювати щомісячне погашення кредиту у сумі 834,00 грн. та сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше З0 числа місяця, наступного за звітним. Однак ОСОБА_3 свої зобов’язання у строки, встановлені кредитним договором, погашення кредиту не здійснює, порушує умови договору та вимоги цивільного законодавства. Станом на 01.12.2010 р. у позичальника виникла заборгованість у сумі 61711,70 грн невнесені в строк платежі за кредитом та процентами (розрахунок боргу позичальника додасть Позичальником систематично не виконуються умови кредитного договору. ВАТ «Державний ощадний банк України»наполягає на стягненні заборгованості та судових витрат.

        У своєму зустрічному позові ОСОБА_3 просить суд визнати недійсним кредитний договір № 192/427 від 5 березня 2008 року та договір іпотеки № 7063 від 5 березня 2008 року та зобов’язати Єнакіївського міського нотаріуса виключити з реєстру іпотеку та заборону відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження  нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором іпотеки укладеним між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України». Свої вимоги обґрунтовує тим, що 5 березня 2008 року між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України»укладено договір іпотеки № 7063 від 05 березня 2008 року. На час укладання Договору він не надавав банку ніяких відомостей про його фінансово-майновий стан. Він не одержував у банку кредит у сумі 200 000,00 грн під 15,3 % річних строком на 20 років для придбання житла, як вказано у позовній заяві банку. З  причини того, що він не одержував грошей на придбання квартири, він  не погашав відсотки за користування кредитом, не оформляв на своє ім’я квартиру АДРЕСА_1. У забезпечення виконання боргових зобов'язань за Договором між ним та Банком було укладено договір іпотеки №192/427 від 5 березня 2008 року. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, він передав Банку в іпотеку нерухоме майно квартиру за адресою - АДРЕСА_1.

      В судовому засіданні представник ВАТ «Державний ощадний банк України»наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

       ОСОБА_3 наполягав на задоволенні вимог викладених у зустрічному позові, пояснивши при цьому, що на початку 2008 року до нього підійшов його знайомий по гуртожитку ОСОБА_4 і запропонував заробити 300 гривень.  Він пояснив , що на той час банк займався придбанням квартир на вторинному ринку нерухомості, робив в них ремонт, а потім продавав ці квартири за вищу ціну. З причини того, що працівники банку не можуть придбати квартири на своє ім’я він може допомогти банку, оформивши квартиру на своє ім’я. Його при цьому запевнили, що у нього не буде ніяких проблем з погашенням заборгованості за кредитом. Він зробив копії зі свого паспорту і передав їх своєму знайомому. В день укладання договорів до нього заїхали і його привезли до нотаріальної контори, де хлопець на ім’я ОСОБА_5 просив його в нотаріальній конторі швидше ставити свої підписи в договорах. В зв’язку з чим він не міг належним чином ознайомитися з умовами кредитування. Будь-якого морального або фізичного впливу на нього не чинилося. По приїзду до гуртожитку йому дали обумовлені 300 гривень. Про існування заборгованості він дізнався лише через 1,5 роки. Підписи, виконані в договорах на сторінках 4,5 , 27,29, 30, 31-34, які знаходяться в матеріалах справи схожі на його підписи. Інші підписи він не може впізнати як зроблені ним власноруч.

     Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи , встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

     5 березня 2008 року було укладено договір  № 192/427 між Відкритим акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України»в особі керуючого Харцизського відділення № 5373 ВАТ «Ощадбанк»в особі Осипчук Т.А. та ОСОБА_3. За умовами договору ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 200 000,00  гривень строком на 240 місяців під 15 % річних , з щомісячною сплатою кредиту та процентів (а.с.4-6). Однак позичальник не виконує вищевказані обов’язки , грошові кошти в рахунок погашення кредиту не надходять, що  порушує умови договору і заборгованість за кредитним договором складає 257 538,53 гривень (а.с.3).

       Статтею 629 ЦК України зазначено , що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того статтею 526 ЦК передбачено , що зобов’язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору. Згідно п.1 статті 530 ЦК України ,якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

       Відповідно до ст.623 ЦК України божник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки

      Посилання позивача на те, до він уклав кредитний договір на прохання свого товариша з гуртожитку, отримавши за це 300 гривень, суд  приймає до уваги, але вважає, що даний факт не може бути підставою для звільнення ОСОБА_3 від виконання цивільно-правових обов’язків і доходить висновку , що позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України»про стягнення заборгованості у сумі 257 538 , 53 гривень  є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

      Розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 88 ЦПК України і вважає ,до позовні вимоги в цій частині позову також підлягають задоволенню.

      Розглядаючи вимоги ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України», які викладені в його зустрічному позові, суд вважає, що оскільки в своїх поясненнях ОСОБА_3 визнав факт, того, що в день укладання договору він дійсно був присутнім в нотаріальній конторі при підписанні договору купівлі-продажу і іпотечного договору, підписи в яки схожі на його, крім цього він в день укладання договору 5 березня 2008 року підписував інші документи, які йому надавалися працівником банку, не читавши їх змісту, то у суду не має правових підстав для визнання договорів недійсними, оскільки усі вимоги, які застосовуються для договорів зазначеної категорії були виконані, а посилання ОСОБА_3 на той факт, що його торопили підписувати договір не може бути підставою для звільнення його від цивільно-правових зобов’язань, які він добровільно поклав на себе.

       Оскільки в задоволенні позову ОСОБА_3 по визнанню договорів недійсними суд вважає за необхідне відмовити в повному обсязі, то також слід відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов’язання нотаріуса зробити відповідні записи.

       Розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 88 ЦПК України і вважає ,до позовні вимоги в цій частині позову також підлягають задоволенню.

       Керуючись ст.10,11,6,213,214,215 ЦПК України,ст.ст.526,529 ,623,630, ЦК України,-

                                                                          ВИРІШИВ:

          Позов ВАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_3 - задовольнити .

           Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 уроженця міста Єнакієве на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»суму заборгованості за договором про іпотечний кредит № 192/427 від 5 березня 2008 року у сумі 257 538 (двохсот п’ятидесяти семи тисяч п’ятисот тридцяти восьми) гривень 53 копійок витрати по сплаті держмита у розмірі 1700  (однієї тисячі семисот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (ста двадцяти) гривен.

          ОСОБА_3 в задоволені зустрічного позову до ВАТ «Державний ощадний банк України»про визнання договору про іпотечний кредит та договору іпотеки недійсними –відмовити в повному обсязі.

           Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду через Єнакіївський міський суд до Апеляційного суду протягом десяти днів з дня оголошення рішення.

Суддя:                                                                                                                                       Дармін М.О.