ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"20" вересня 2006 р. |
Справа № 01/39-12А. |
за позовом підприємця ОСОБА_1, м.Володимир-Волинський
до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, м.Київ,
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області, м.Луцьк
про скасування постанови про застосування фінансової санкції НОМЕР_1,
суддя Якушева І.О.
секретар с/з Пономаренко О.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - суб'єкт підприємницької діяльності ( свідоцтво від 30.12.1994р.), ОСОБА_2 -адвокат (довіреність від 28.08.2006р.);
від відповідача: Степанов В.П. -начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області ( довіреність №41/1-8-7050п від 11.01.2006р.);
від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Степанов В.П. - начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області (посвідчення №000043 від 17.02.2006р.).
Суть спору: позивач в позовній заяві на підставі ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України просить скасувати постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про застосування НОМЕР_1, посилаючись на таке:
- приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем порушено вимоги ст.ст.268, 279 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення: не повідомлено про час складення протоколу, не ознайомлено з правами щодо складення протоколу та його оскарження, не повідомлено про розгляд справи про вчинення адмінправопорушення, не ознайомлено із змістом протоколу, припис про усунення порушень надіслано одночасно із постановою про притягнення до адмінвідповідальності, чим порушено порядок накладення стягнення;
- під час проведення перевірки перевезення не здійснювалися, автомобіль знаходився на стоянці приватного підприємства “Магістраль”;
- спрощена система оподаткування дає можливість працювати без таксометра.
В доповненнях до позовної заяви від 28.08.2006р. позивач посилається на таке:
- відповідач не мав права накладати стягнення. У відповідності із ч.5 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті визначає Кабінет Міністрів України. З часу введення в дію цього Закону такий порядок Кабінетом Міністрів України не визначений;
- відповідно до п.6 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування ( надалі -Порядок), затв. постановою Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2003р., державний контроль Головавтотрансінспекцією в особі територіального управління здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Для проведення таких перевірок має бути розпорядження та завдання на перевірку, однак перевіряючи таких документів не представили;
- на підставі п.11 згаданого Порядку один примірник акта повинен передаватись особі, яку перевіряли, однак його не передано;
- у відповідності до п.25 Порядку не було надіслано копії акту перевірки, припис про усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт було надіслано через 15 днів після проведення перевірки, а не через 10 днів;
- відповідачем було порушено вимоги п.п. 11, 25, 26, 27 Порядку: не ознайомлено з протоколом, не повідомлено про час розгляду справи;
- у відповідності із п.п.5, 6 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори та госпрозрахункові книжки не застосовуються до фізичних осіб, оподаткування яких здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту, в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. 1.04.2006р. Володимир-Волинською ОДПІ було видано свідоцтво про сплату єдиного податку;
- з приватним підприємством “Магістраль” було укладено договір, який готує усю необхідну документацію;
- з 7.04.2006р. набрав чинності новий Закон України “Про автомобільний транспорт”, вч.5 ст. 60 якого зазначено, що порядок стягнення у вигляді штрафу та порядок оскарження і опротестування постанови визначає Кабінет Міністрів України, однак такий порядок до цього часу не прийнятий;
- спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування є Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва. Пунктом 4 ст.10, п.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено, що контроль за наявністю ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності здійснюють органи податкової служби.
Позивач, його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідач в поясненні, представник відповідача в судовому засіданні позову не визнали, посилаючись на таке:
- посилання позивача на Кодекс про адміністративні правопорушення безпідставні. Постанова ухвалена начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області у відповідності до вимог ст.60 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт” від 23.02.2006р. №3492-ІV;
- у відповідності до статті 6 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про автомобільний транспорт" від 23.02.2006р. №3492-ІУ (далі - Закон) Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті, через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують:
- урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту;
- урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який, здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення;
видачу, відповідно до законодавства, ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки поданих фактів та виконання припису про порушення цього законодавства.
Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.
При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
З останнього абзацу ст.6 Порядку випливає, що порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
У відповідності до абзацу 7 статті 6 вказаного вище Закону та статті 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. №1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується.
Згідно з Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005р. за № 1573/11853, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції.
Згідно з п. 7 постанови КМУ №143 від 29.01.2003р. „Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування" із змінами і доповненнями, внесеними постановами №1758 від 25.12.2004р. та №347 від 11.05.2005р.(далі - Порядок), керівником органу державного контролю для проведення перевірки видасться розпорядження із зазначенням дати її проведення і прізвищ посадових осіб, які будуть її проводити, та оформляється завдання на перевірку.
У відповідності до завдання на перевірку НОМЕР_2 посадовим особам територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області було доручено здійснити перевірку легкових таксі на території автостанції м. Володимир-Волинського з питань надання послуг по перевезенню пасажирів даним видом транспорту.
В процесі перевірки автомобіля марки “Ауді-100”, д.н. НОМЕР_3, обладнаного ліхтарем оранжевого кольору „Таксі" , водієм якого є ОСОБА_1, на АС м. Володимир-Волинського було виявлено відсутність ліцензійної картки, передбаченої ст.39 Закону та таксометра, передбаченого ст.1 Закону.
Позивач свідоцтва про реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності (чи копію свідоцтва) не надав.
Відповідно до виявлених порушень посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області було складено акт від 01.06.2006р., з яким позивача було ознайомлено та роз'яснено, що розгляд акта відбудеться об 11 годині 05.06.2006р. в м.Луцьку по АДРЕСА_1. Від дачі письмових пояснень останній відмовився, про що відмічено в акті перевірки.
На підставі акта та у відповідності до п.п.24, 26, 33 Порядку було складено протокол і винесена постанова НОМЕР_4 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій в сумі, визначеній ст. 60 Закону та припис. Постанова та припис були направлені позивачу і органу Державної виконавчої служби за місцем його проживання рекомендованими листами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 30.12.1994р., видане виконкомом Володимир-Волинської міської ради. Як суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 займається перевезенням пасажирів легковим транспортом (таксі) на автомобілі «Ауді-100», реєстр. номер. НОМЕР_3.
14.06.2006р. начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області (надалі -територіальне управління) прийнято постанову про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 фінансової санкції на суму 1700 грн. за порушення ним вимог абзацу 2 ч.1 ст.60 Закону України №3492-1V від 23.02.2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно з якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вважаючи, що при прийнятті постанови відповідач порушив вимоги законодавства та перевищив надані йому повноваження, позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про її скасування.
Позовна вимога підприємця ОСОБА_1 про скасування постанови територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області від 14.06.2006р. не підлягає до задоволення.
У відповідності із ст.3 Закону України №3492-1V від 23.02.2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт»(надалі -Закон), цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності , які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Державне регулювання та контроль діяльності у сфері автомобільного транспорту, здійснює, зокрема, урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів на підставі планових, позапланових і рейдових перевірок.
Постановою Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2003р. затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування (надалі - Порядок), який згідно із п.1 визначає процедуру здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до ст.2 Порядку органами державного контролю є Мінтрансзв'язку, Головавтотрансінспекція, територіальні органи Головавтотрансінспекції, служба міжнародних автомобільних перевезень Мінтрансзв'язку та Державтоінспекція.
Згідно з Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Мінтранспорту та зв'язку України №888 від 14.12.2005р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2005р. за № 1573/11853, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції.
Як визначено п.33 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування керівники органів державного контролю мають право, зокрема, вносити суб'єктам підприємницької діяльності, що надають послуги з перевезення автомобільним транспортом, ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів, обов'язкові для виконання приписи; застосовувати відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт” фінансові санкції.
Згідно з довіреністю Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 41/1-8-7050п від 11.01.2006р. начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області -старший державний інспектор Степанов Володимир Петрович має право перевіряти дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Наведеним спростовуються доводи позивача про перевищення відповідачем наданих йому повноважень при прийнятті постанови від 14.06.2006р..
Як визначено ст.ст.6, 39 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт»державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Фізична особа, що здійснює перевезення пасажирів на таксі повинна мати посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійну картку, інші документи, передбачені законодавством України.
Перевірка легкових таксі на території автостанції м. Володимир-Волинського з питань надання послуг по перевезенню пасажирів даним видом транспорту проводилась на підставі завдання на перевірку начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Волинській області НОМЕР_2
За результатами перевірки територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області були складені: акт перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2006р.; протокол про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт від 13.06.2006р.; припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 14.06.2006р..
Як видно з акту перевірки, складеного посадовими особами управління інспекції у Волинській області, під час перевірки транспортного засобу марки «Ауді-100»під керуванням ОСОБА_1 виявлено, що у підприємця ОСОБА_1 відсутня ліцензійна картка і таксометр.
Акт підписаний підприємцем.
В акті зазначено, що його розгляд відбудеться 5.06.2006р. об 11 год. по АДРЕСА_1. А тому посилання позивача на те, що його не ознайомлено з актом, що акт йому не надавався і він не знав про розгляд справи про виявлені порушення, що позбавило його участі у розгляді справи, не взяті судом до уваги.
Протокол про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт від 13.06.2006р. було складено територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області у відповідності до п.24 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затв. постановою Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2003р.
Відповідно до п.п.26, 27, 28 Порядку керівник органу державного контролю протягом 10 днів після складання протоколів, зазначених у п.п.12, 24 цього Порядку, розглядає справу і за наявності підстав ухвалює постанову про застосування фінансової санкції.
У разі коли керівник або уповноважений представник суб'єкта підприємницької діяльності заявив про свою бажання взяти участь у розгляді справи про порушення цим суб'єктом законодавства про автомобільний транспорт, справа розглядається за його участю.
Копія постанови не пізніше ніж через 3 дні після її ухвалення вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта підприємницької діяльності, про що робиться запис у справі, друга копія постанови надсилається для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього суб'єкта.
Доказів, які б свідчили про бажання позивача взяти участь у розгляді справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, не подано, а тому його доводи про те, що справу розглянуто без його участі, безпідставні.
Згідно з приписом щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 14.06.2006р. позивачу запропоновано забезпечити в транспортному засобі - автомобілі «Ауді-100», реєстр. номер. НОМЕР_3 наявність ліцензійної картки, таксометра, перевезення здійснювати після оформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.
Постанова та припис були надіслані територіальним управлінням позивачу і органу Державної виконавчої служби за місцем його проживання рекомендованими листами.
Оскільки в процесі перевірки відповідачем було виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена Законом України «Про автомобільний транспорт», то, як випливає із змісту п.24 Порядку, в даному випадку обов'язковим є складення протоколу про виявлене правопорушення. Надіслання суб'єкту підприємницької діяльності протоколу не передбачено діючим законодавством.
Позивач, посилаючись на п.п.11, 25 Порядку, вказує на те, що відповідач не ознайомив його із протоколом. Однак, наведені норми регулюють порядок складення та розгляду актів. Процедура здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування врегульована Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2003р. і є чинним на час розгляду справи, а тому не можна погодитись з доводами позивача про неправомірність застосування відповідачем фінансових санкцій, оскільки з часу введення в дію Закону України №3492-1V від 23.02.2006р. «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт»такий порядок Кабінетом Міністрів України не визначений. Статтею 2 Прикінцевих положень цього Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Твердження позивача про те, що інспекцією неправомірно застосовано до нього фінансову санкцію, оскільки він перебуває на спрощеній системі оподаткування, що дає можливість працювати без таксометра, необґрунтовані. Територіальним управлінням застосовано фінансову санкцію за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України № 3492-4 від 23.02.2006р.
Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, які належать до автомобільного транспорту загального користування, у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного і поромного сполучення, а також безпосередньо у транспортних засобах під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів.
У відповідності із п.34 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності“ надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі підлягає ліцензуванню.
До ліцензій на надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі додаються ліцензійні картки на кожен автомобільний транспортний засіб ( п.14 ст.14 цього Закону).
Як встановлено в процесі судового розгляду, в даному випадку відповідачем проводилась перевірка транспортного засобу, під час якої у водія перевіряється наявність посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійної картки. При цьому не проводиться перевірка ліцензії, а тому доводи позивача про те, що відповідач не мав права перевіряти наявність ліцензії, безпідставні.
З огляду на викладене, постанову НОМЕР_1 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі, визначеному абзацом другим ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Волинській області у відповідності до вимог законодавства та в межах повноважень територіального управління. Враховуючи наведене, правові підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.3, 6, 39, абз.2 ч.1 ст.60 Закону України №3492-1У від 23.02.2006р. «Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт”, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №143 від 29.01.2003р., наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №888 від 14.12.2005р. «Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005р. за №1573 /11853, постановою Кабінету Міністрів України №1190 від 08.09.2004р. “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті”, п.3 ст.2, ст.ст.160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
п о с т а н о в и в:
в позові підприємця ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про скасування постанови про застосування фінансової санкції НОМЕР_1 в і д м о в и т и.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Якушева
Дата виготовлення повного тексту постанови: 25.09.2006р.