Судове рішення #15530751

        

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


22ц-10318/10                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Павловський Д.П.


                                                              Доповідач  -  Чубуков О.П.



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ



29 березня 2011 року                              м. Дніпропетровськ

Колегія суддів

Судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі:

судді-головуючого –ЧУБУКОВА О.П.

суддів            - МИХАЙЛОВСЬКОЇ С.Ю.

                   КАРАТАЄВОЇ Л.О.                   

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги

ОСОБА_4

та Управління пенсійного фонду України

в Нікопольському районі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 17 грудня 2009 року

по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4

до Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі

Дніпропетровської області про перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

          25 вересня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання його дій щодо перерахунку йому та виплати основної та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та інваліду 3-ї групи, у відповідності до ст.ст.49, 50 ч.4 ст.54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,- неправомірними, та зобов’язати зазначеного відповідача здійснити перерахунок та виплату йому зазначеної, як основної,так і додаткової пенсії.

          Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Дії Управління Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області щодо здійснення перерахунку та виплатити пенсії та додаткової пенсії, як інваліду 3-ої групи ОСОБА_4 в період 01 лютого 2007 року відповідно до вимог  п. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнано неправомірними і цією ж постановою зазначене Управління Пенсійного фонду України зобов’язано  здійснити перерахунок та виплатити пенсію та додаткову пенсію, як інваліду 3-ої групи ОСОБА_4 в період з 01 лютого 2007 року по 03 червня 2009 року - дату останніх уточнень позовних вимог, відповідно до вимог п.4 ст.54, ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із вирахуванням сум, які були виплачені ОСОБА_4 управлінням Пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області.

          У задоволенні ОСОБА_4 його позову в іншій частині по суду відмовлено.

          Позивач ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду скасувати і постановити нове, яким зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за період з 01.02.2007 року і по 17.12.2009 року, замість періоду з 01.02. 2007 року і по 03.06.2009 року, як це зазначено в оскаржуваній постанові.

          Відповідач в своїй апеляційній скарзі також просить скасувати зазначену постанову суду як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства,і постановити нову, якою ОСОБА_4 в задоволенні його позову відмовити за його безпідставністю.

          Перевіривши законність та обгрунтованіть постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, є апеляційна скарга позивача, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          

          З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та 3-ї групи інвалідності і підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року за №796-ХІІ (далі Закон №796): одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону №796 та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю на підставі статті 50 Закону №796.  

          

          Статтею 49 цього Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 і 4 встановлюються у вигляді: а)державної пенсії і б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Відповідно до ч.4 ст.54 Закону №796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до                   категорії «1»та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності 6-ти мінімальних пенсій за віком.

          Згідно ст. 50 Закону №796 особам, віднесеним до категорії «1», зокрема інвалідам 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

          Виплата додаткової пенсії, відповідно до ст.53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.

          Згідно до ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

          

          Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року за №523. ЇЇ положеннями стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.ст.50 та 54 Закону №796.

          Проте Кабінет Міністрів України п.2 своєї постанови №1                    від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень ст.ст. 50 та 54 Закону №796, встановив значно нижчі розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій: ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

          Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції по даній справі дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 50 та 54 Закону України №796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Положення частини 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зазначає судова колегія, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

          

          Таким чином постанову суду першої інстанції винесено у відповідності з вимогами закону, а доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

          Згідно ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію,виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав,свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

          Таким чином, визначаючи період часу, за який відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплатити позивачу державну пенсію та додаткову до неї пенсію, суд першої інстанції безмотивно обмежив цей період датою «03 червня 2009 року», а не датою «17 грудня 2009 року»–днем винесення постанови, а тому в частині вона підлягає зміні.

          На підставі викладеного та керуючись Законом України                      від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій  і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» та ст.ст.197,198,201,205,207 КАС України, -  

П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

          Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

          

          Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2009 року змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в наступній редакції:

-          «Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову до неї пенсію ОСОБА_4 за період                          з 01 лютого 2007 року і по 17 грудня 2009 року, як інваліду            3-ї групи, відповідно до вимог ст. 50 та п.4 ст. 54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року за №796-ХІІ, із врахуванням сум, які були виплачені йому зазначеним Управлінням пенсійного фонду України в Нікопольському районі Дніпропетровської області».

          В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

   

          Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

 


Суддя-головуючий:                     Судді колегії:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація