Судове рішення #15530066

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р.                                                            Справа № 40/18-10  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя  Сіверін В. І. , суддя  Ільїн О.В.  , суддя   Терещенко О.І.  

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (вх. № 1931 Х/1-35)  на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2010 р. у справі № 40/18 -10

за позовом  суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера", м. Харків

про   визнання права власності  

ВСТАНОВИЛА:

Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" про визнання права власності на житловий будинок літ "А-1" загальною площею 319,20 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,067 га,  розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 лютого 2010 року у справі № 40/18-10 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено. Визнано за суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ "А-1" загальною площею 319,20 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,067 га,  розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона є особою,  яка не приймала участь у справі, питання про  права  та  обов"язки якої  вирішено цим рішенням, подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони та особа, яка подала апеляційну скаргу представників для участі в судове засідання не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце його проведення, тому справа розглядається за їх відсутності відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

08 квітня 2008 року позивачем-фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за р.н. 2412, була придбана у власність земельна ділянка загальною площею 0,0647 га (кадастровий номер 6310138500:09:015:0002), розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.Зазначений договір відповідно до вимог  статті 182 Цивільного кодексу України  зареєстрований в день його вчинення у Державному реєстрі правочинів за № 2817828.

20 лютого 2009 року між позивачем  Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" було укладено договір  будівельного підряду, згідно з предметом  якого, позивач-замовник доручає, а відповідач-підрядник приймає на себе зобов"язання виконати обсяги робіт по будівництву житлового будинку на вищенаведеній придбаній позивачем у власність   земельній ділянці. Вказані роботи відповідач зобов"язався виконати з матеріалів позивача  у відповідності з проектно-кошторисною документацією у  строк до 30 вересня 2009 року.

Однак відповідачем  підрядні роботи були виконані з порушенням встановленого цим договором строку.

Пунктом 4.3  договору будівельного підряду передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання підрядником  договору замовник має право відмовитися від вказаного договору й підписання акту виконаних робіт за ним; у випадку використання замовником такого свого права роботи за вказаним договором будівельного підряду вважаються невиконаними й підрядник  не має права на оплату їх вартості.

На підставі зазначеного пункту договору будівельного підряду, у зв’язку з істотним порушенням строків виконання робіт, позивач листом від 12 грудня 2009 року повідомив відповідача про свою відмову  від укладеного між сторонами договору будівельного підряду та підписання акту виконаних робіт за ним.

У відповідь на цей лист  відповідач листом б/н від 05 січня 2010 року висунув позивачу вимогу про звільнення об’єкта будівництва та земельної ділянки, мотивуючи їх тим, що не переданий замовнику результат будівельних робіт є власністю підрядника, а відповідно до статті 120 Земельного кодексу України право на земельну ділянку слідує праву на нерухоме майно, яке на цій ділянці розташоване, а також заперечив право власності позивача на вказану земельну ділянку посиланням на відсутність у позивача державного акта на право власності на цю ділянку.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що  власник може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права передбачено як один із способів захисту цивільних прав та інтересів судом. Судовий захист цивільного права та інтересу відповідно до пункту 5 статті 3 Цивільного кодексу України є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 876 Цивільного кодексу України передбачено, що власником об’єкта будівництва є замовник,  якщо інше не передбачено договором.

Як було наведено вище, за договором будівельного підряда на будівництво спірного майна позивач виступив як замовник, а земельна ділянка, на якій збудовано це майно належить позивачу на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 08 квітня 2008 року а тому, зважаючи на наведені  обставини та норми, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивачем набуто право власності на спірне майно на законних підставах, обгрунтовано пославшись при цьому на те, що відсутні будь-які підстави для припинення права власності позивача на спірну земельну ділянку.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що  позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки визнання права власності на самочинне будівництво не є предметом спору у даній справі.

Також інспекція державного архітектурно-будівельного контролю  у Харківській області безпідставно посилається  в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом  було прийнято оскаржуване  рішення  про її права і  обов"язки, тоді  як  вона не була  залучена до участі у  справі.

Згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18.10.2006 року державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у  складі Міненергобуду і  йому підпорядковується; її основними завданнями є участь у  формуванні та реалізації державної політики у  сфері архітектури та будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до  п. 5 цього Положення державна архітектурно-будівельна інспекція  має право здійснювати захист своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у  разі виявлення правопорушень у  сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Зважаючи на наведене, даний спір у правовідносинах щодо оспорювання підрядником за договором будівельного підряду права власності замовника на побудоване за цим договором нерухоме майно не стосується прав та обов"язків інспекції державного архітектурно-будівельного контролю  у Харківській області як уповноваженого органу з контролю з прийняття в  експлуатацію об"єкту нерухомості.  

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 33, 43, 99, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

  ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.02.10 р. у справі № 40/18-10 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

  Головуючий суддя (підпиc)                             Сіверін В. І.

 Суддя (підпис)                             Ільїн О.В.  

  Суддя                                                (підпис)                             Терещенко О.І.  


      Постанову складено в повному обсязі 26.05.2011 р.






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація