ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2011 р. Справа № 5010/819/2011-28/32
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства Спеціальне ремонтно-будівельне управління
«Прикарпатліфт»
вул. Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Житлово-експлуатаційної організації №3
вул. Гетьмана Мазепи, 185, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення 24357 грн. 71 коп., в тому числі: 24028 грн. 89 коп. основної заборгованості, 275 грн. 50 коп. пені, 53 грн. 32 коп. 3% річних
за участю представників сторін:
від позивача: Петрук І.Л. - директор, (паспорт серія НОМЕР_1 від 19.11.99 )
від відповідача: представники не з"явились
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Спеціальне ремонтно-будівельне управління «Прикарпатліфт»звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Житлово-експлуатаційної організації №3 про стягнення 24357 грн. 71 коп., в тому числі: 24028 грн. 89 коп. основної заборгованості, 275 грн. 50 коп. подвійної облікової ставки, 53 грн. 32 коп. 3% річних.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов підрядного договору №2 на повне технічне обслуговування ліфтів від 21.05.08 в частині оплати вартості організації та виконання робіт з повного технічного обслуговування та ремонту ліфтів на об»єктах ЖЕО №3 , у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.05.11.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.11 розгляд справи відкладено в зв»язку з неявкою відповідача на 27.05.11.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 19.04.11 (вих.№ 598) та від 05.05.11 (вих. №7637); отримання вищезазначених ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 46).
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 27.05.11 не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, господарський суд вважає за можливе, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 24357 грн. 71 коп., в тому числі: 24028 грн. 89 коп. основної заборгованості, 275 грн. 50 коп. пені, 53 грн. 32 коп. 3% річних (вх. № 4497/2011-с вх).
Представник позивача уточнені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.05.08 між позивачем (далі - підрядник) та відповідачем (далі - замовник) укладено підрядний договір № 2 на повне технічне обслуговування ліфтів (далі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт з повного технічного обслуговування, ремонту ліфтів на об»єктах замовника, згідно додатка № 1, який є невід»ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили щомісячну вартість робіт, яка становить 4486 грн. 25 коп. з урахуванням ПДВ.
Розділом 5 Договору визначений порядок розрахунків.
Пунктами 5.1-5.3 Договору встановлено, що після виконання вказаних у договорі робіт підрядник щомісячно передає замовнику акти виконаних робіт; замовник підписує акти, завіряє печаткою і в триденний термін повертає примірник акту підряднику; вказану в актах вартість (суму) виконаних робіт замовник щомісячно самостійно оплачує на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 10-го числа наступного місяця.
Підрядник - Приватне підприємство Спеціальне ремонтно-будівельне управління «Прикарпатліфт»взяті на себе договірні зобов»язання виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами-приймання виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками юридичних осіб (а.с. 24-41).
Замовник прийняті на себе договірні зобов»язання не виконав, вартість виконаних робіт не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 24028 грн. 89 коп., що підтверджується актом звіряння від 01.11.10, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками юридичних осіб (а.с.13-14).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено лист-претензію № 195 від 03.12.10 (а.с. 12) з вимогою погасити існуючий борг. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 24028 грн. 89 коп. на час прийняття рішення не сплачена, відповідачем не спростована, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується актом звіряння від 27.04.11 (а.с. 23), отже у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 24028 грн. 89 коп. заборгованості підлягає задоволенню.
Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що при порушенні терміну оплати за виконані роботи, вказаного в п. 5.3 цього договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Факт прострочки виконання грошового зобов’язання за підрядним договором №2 на повне технічне обслуговування ліфтів від 21.05.08 підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем. З огляду на викладене та наведені правові норми, вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 11.11.10 по 07.12.10 в сумі 275 грн. 50 коп. та 53 грн. 32 коп. 3% річних обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Приписами статті 44 ГПК України визначено склад судових витрат: судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 5 статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Позивач подав суду належним чином завірену копію договору № 107 про надання юридичних послуг (а.с. 16,17), укладеного 01.12.08 між позивачем та адвокатським об»єднанням «Західноукраїнська правнича компанія» та акт передачі-приймання виконаних робіт від 08.12.10 (а.с.19). На виконання вищезазначеного договору позивач сплатив гонорар у розмірі 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 712 від 08 грудня 2010 року (а.с. 18).
Відповідно до п.10 Роз»яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/78 від 04.03. 1998 року, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
З огляду на викладене та наведені правові норми, вимоги позивача щодо стягнення 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629, 837 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Приватного підприємства Спеціальне ремонтно-будівельне управління «Прикарпатліфт»до Житлово-експлуатаційної організації №3 про стягнення 24357 грн. 71 коп., в тому числі: 24028 грн. 89 коп. основної заборгованості, 275 грн. 50 коп. пені, 53 грн. 32 коп. 3% річних задовольнити.
Стягнути з Житлово-експлуатаційної організації №3 ( вул. Гетьмана Мазепи, 185, м. Івано-Франківськ, 76000; код 19400156) на користь Приватного підприємства Спеціальне ремонтно-будівельне управління «Прикарпатліфт»( вул. Коновальця, 229, м. Івано-Франківськ, 76000; код 35914668) –24028 (двадцять чотири тисячі двадцять вісім)грн. 89 коп. основної заборгованості, 275 (двісті сімдесят п»ять) грн. 50 коп. пені, 53 (п»ятдесят три) грн. 32 коп. 3% річних, 500 (п»ятсот)грн. послуг адвоката, 243 (двісті сорок три) грн. 57 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.П. Кавлак
Повне рішення складено 01.06.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Кавлак І. П. 01.06.11