УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "10" травня 2011 р. Справа № 21/5007/32/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Вельмакіна Т.М.
судді
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - довіреність №01/03 від 05.01.11р.;
від відповідача ОСОБА_2 - довіреність №25/13 від 06.01.11р.
розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" (м.Житомир)
до Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (м. Житомир)
про стягнення 180049,41 грн.
В порядку ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 26.04.11р. оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 10.05.11р.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідач на свою користь 180049,41грн. заборгованості за спільне використання технологічних мереж.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду подав підписаний сторонами акт звірки розрахунків станом на 26.04.11р. на суму 180049,41грн.
Представник відповідача проти позову не заперечив. В судовому засіданні після перерви подав заяву про розстрочку виконання рішення суду в порядку п.6 ст. 83 та ст. 121 ГПК України, згідно якої, у зв'язку із важким фінансовим станом, що склався в даний час на КП "Житомирводоканал" Житомирської міської ради, та зважаючи на соціальну значимість послуг КП "Житомирводоканал", просить суд розстрочити виплату заборгованості перед ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" терміном на 6 місяців з погашенням боргу щомісячно в рівних частинах та з гарантованою оплатою поточних платежів. Також подав додаток до заяви про розстрочку виконання рішення суду, в якому зазначає, що на даний час КП "Житомирводоканал" має заборгованість за електроенергію понад 11 млн. грн., заборгованість по заробітній платі більше одного місяця, а також заборгованість по сплаті податків та зборів та інших обов'язкових платежів. Вказав на те, що найближчим часом очікується встановлення нових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, що дасть можливість погасити борг і працювати у встановленому режимі. На підтвердження скрутного фінансового становища подав роздруківку по надходженнях та використання коштів та травень 2011 року по КП "Житомирводоканал", з якого вбачається, що використання коштів підприємства перевищують їх надходження (а.с. 92).
Представник позивача в усному порядку вказав, що не заперечує щодо розстрочки виконання рішення суду строком на чотири місяці.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2007 року між ВАТ „Житомирський завод хімічного волокна" (Позивач, Власник мереж) та Житомирським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства правонаступником, якого є Комунальне підприємство "Житомирводоканал" (Віповідач, Користувач), було укладено договір про спільне використання технологічних мереж за № 3/102 (далі - Договір), з Додатками до нього (а.с. 10-14).
Пунктом 1 Договору передбачено, що Власник мереж (Позивач) зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точку приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 7.6. Договору, оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється окремим платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунка в 5-денний термін з дати отримання рахунка.
Сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 21-29), а позивачем були виставлені рахунки на оплату наданих послуг за період з червня 2010року по березень 2011року (а.с. 30-39).
Відповідачем частково були здійснені проплати, внаслідок чого, станом на час подання позовної заяви його заборгованість, за даними позивача, склала 180049,41грн. та на час вирішення спору не змінилася, що вбачається і з довідки позивача №014/213 від 16.04.11р. (а.с. 58).
Матеріали справи містять також претензію від 07.12.10р. про погашення заборгованості (а.с. 16), яка направлялась відповідачу та відповідь на неї від 10.01.11р., згідно якої Виконкомом Житомирської міської ради зазначив, що міськводоканалом, за сприяння міськвиконкому, будуть вжиті усі можливі заходи з метою розрахунків з ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" у першому кварталі поточного року (а.с. 41).
Однак, на час подання позовної заяви заборгованість погашена не була, що змусило позивача звернутись з позовом до суду.
Слід зазначити, що в судовому засіданні було подано, підписаний сторонами акт звірки розрахунків від 26.04.11р., згідно якого за даними позивача заборгованість становить 180049,41грн., за даними відповідача - 180032,00 грн. (а.с. 87-88).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд позовні вимоги вважає такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору про спільне використання технологічних мереж №3/102 від 05.12.07р. (а.с. 10-14).
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються "Правилами користування електричною енергією", затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996, № 28 (далі - Правила).
Відповідно до п.1.2 абз. 76 Правил, спільне використання технологічних електричних мереж - виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації;
Відповідно до пункту 6.30 Правил, відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж.
Так, відповідно до п. 4.1 Договору про спільне використання технологічних мереж №3/102, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з додатком "Порядок розрахунку сплати обгрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії".
Власник мереж має право на відшкодування частини (відповідно до обсягу переданої користувачу електричної енергії) витрат на утримання електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії Користувачу, згідно з кошторисом, наведеним у додатку "Порядок розрахунку оплати обгрунтованих витрат Користувача на передачу електричної енергії" (п. 3.1. Договору), а також на отримання від Користувача плати за перетікання реактивної електричної енергії (п. 3.5 Договору).
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивачем зобов'язання щодо передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точку приєднання електроустановок виконано повністю та відповідно до умов договору, про що свідчать копії звітів відповідача про використану електроенергію (а.с. 42-50), підписання відповідачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг), та підписаний сторонами акт звірки розрахунків (а.с.87,88) .
Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пунктів 4.1 та 7.6 Договору оплата Користувачем послуг по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється окремим платіжним дорученням відповідно до виставленого Власником мереж рахунку у п’ятиденний строк з дати отримання рахунку.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що свого обов'язку по оплаті наданих послуг у строки, встановлені договором належним чином він не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Однак, при дослідженні виникнення заявленої до стягнення суми, враховуючи зазначену у наданому сторонами акті від 26.04.11р. розбіжність щодо розміру боргу, судом було встановлено, що фактична сума заборгованості станом на дату звернення позивача до суду становить 180032,00грн., оскільки позивач помилково здійснив обчислення боргу станом на 15.04.11р., в той час як позовна заява до суду надійшла 08.04.11р.
Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, проти стягнення заборгованості у вищевказаній сумі не заперечив, про що свідчить підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.04.11р. (а.с.87-88).
На день вирішення спору доказів оплати заборгованості відповідачем не подано.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За вказаних обставин позов обгрунтований, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню в сумі 180032,00грн. В частині стягнення 17,32 грн. боргу слід відмовити.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, то відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
При цьому слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Також відповідно до вимог ст. 84 ГПК у резолютивній частині рішення вказуються строк сплати грошових сум у разі відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Таким чином, враховуючи наявність клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду та відсутність заперечень позивача стосовно розстрочки виконання даного рішення, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані документи, господарський суд вважає, що фінансовий стан відповідача дійсно не дозволяє йому провести негайно розрахунки з позивачем, а тому, керуючись ст.83, 121 ГПК України, задовольняє клопотання про розстрочку виконання даного рішення, в частині сплати 180032,00грн. заборгованості, строком на чотири місяці.
Керуючись 33, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (10005, м. Житомир, вул. Черняхівського, 120, код 033440065) на користь Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, код. 00206256):
- 180032,00грн. заборгованості за спільне використання технологічних мереж;
- 1800,32грн. державного мита;
- 235,96грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області в частині сплати 180032,00грн. заборгованості на чотири місці згідно наступного графіку:
- до 26 червня 2011року - 45008,00грн.;
- до 26 липня 2011 року - 45008,00грн.;
- до 26 серпня 2011 року - 45008,00грн;
- до 26 вересня 2011 року - 45008,00грн.
4. В частині стягнення 17,32 грн. заборгованості відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повне рішення складено 16 травня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - у справу
2,3 - сторонам.