Справа № 4411/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бойко Л.М.
при секретарі Давтян Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Прокурора м. Южного Одеської області в інтересах Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області до суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В:
22.04.2010 року до суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Южного Одеської області в інтересах Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області до суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»про стягнення податкового боргу.
30.03.2011 року позивач надав суду уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4748,22 грн.; по податку на додану вартість в сумі 70314,34 грн.; по податку на землю в сумі 9077,66 грн.; по збору за забруднення природного середовища в сумі 372,25 грн.; по збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення в сумі 372,25 грн.; заборгованість по штрафним санкціям в сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сума податкового боргу з податку на додану вартість виникла у відповідача, у зв’язку із несплатою суми податкового зобов’язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації та прийнятих позивачем податкових повідомленнях-рішеннях про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Сума заборгованості по податку на прибуток виникла через несвоєчасне подання платником податків податкової звітності, в результаті чого за результатами перевірки позивач виніс податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Також позивач має заборгованість по земельному податку, яка утворилась в результаті проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати земельного податку, на підставі якої прийнято податкове повідомлення-рішення. Що стосується нарахування податкового зобов’язання по збору за забруднення природного середовища та збору за спеціальне водокористування, слід зазначити, що вони виникли в результаті проведення 15.03.2010 року перевірок та прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.
У судове засідання 15 квітня 2011 року представник прокуратури з’явився, підтримав позовні вимоги повністю.
Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (Том 2 а.с.298), заперечення проти адміністративного позову до суду не надавав.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства України, встановив наступне.
05.11.1997 року виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області було зареєстровано юридичну особу –виробничо-комерційну приватну фірму «Вячеслава»(ідентифікаційний код юридичної особи 20930528; місцезнаходження юридичної особи: 65481, Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27) (Том 1 а.с.6).
Відповідач 20.08.1993 року за № 1/2 був взятий на облік Державною податковою інспекцією у м. Южному у якості платника податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП за № 576/28-02 від 21.06.2002 року (Том 1 а.с.27).
08.09.1997 року Державною податковою адміністрацією в м. Южному Одеської області відповідачу видано свідоцтво № 22079353 про реєстрацію платника податку на додану вартість (Том 1 а.с. 39).
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, в порядку та розмірах, встановлених законами України.
Податковим обов’язком згідно п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку відповідно до п. 36.5. ст. 36 Податкового кодексу України несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) (надалі –Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
У відповідності з п. 16.1.1 п.16.1 ст. 16 Закону 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пп. 17.1.7. 17.1. ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, —у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, —у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно положень ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) (надалі –Закон №1251-XII) платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Статтею 11 Закону №1251-XII передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності із законами України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) (надалі –Закон №168) відповідач являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що Відповідач має заборгованість по податку на додану вартість, яка станом на 28.01.2011 рік складає 70314,34 грн. в тому числі й пеня 10404, 48 грн.
Заборгованість по податку на додану вартість виникла через несплату самостійно визначеної суми платником податку податкового зобов’язання по деклараціям з податку на додану вартість, у зв’язку з чим 15.03.2010 року, 19.08.2010 року та 22.10.2010 року позивачем проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності, на підставі яких були складені акти перевірки № 115/15-0205 (Том 2 а.с. 182) від 15.03.2010, № 511/27/23-1007/20930528 від 19.08.2010 року (Том 2 а.с. 173), № 632/15/0205 від 22.10.2010 року (Том 2 а.с. 170), а також вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме були направлені податкові повідомлення-рішення № 0000061502/0 від 15.03.2010 року (Том 2 а.с. 181), № 0000392310/0 від 19.08.2010 року (Том 2 а.с. 172) та № 0000571502/0 від 22.10.2010 року (Том 2 а.с. 169), які були отриманні відповідачем.
На підставі п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ, керуючись «Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податку», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року № 103 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 10.01.2002 року за № 16/6304) (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) Позивачем прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу № 5/24-0013 від 28.05.2010 року, відповідно до якого списано суму податку на додану вартість у розмірі 17676,68 грн., в тому числі основне зобов’язання – 13056,68 грн. та штрафні (фінансові) санкції – 4620,00 грн. (Том 2 а.с. 178), а також рішення № 13/24-0013 від 30.08.2010 року, яким було списано суму податку на додану вартість у розмірі 10339,68 грн., у тому числі основне зобов’язання – 5954,13 грн. та штрафні (фінансові) санкції – 4385,55 грн. (Том 2 а.с. 179).
Відтак, враховуючи списання безнадійного податкового боргу та часткову сплату податкового боргу, станом на 28.01.2011 року сума заборгованості по податку на додану вартість складає 70314,34 грн., у тому числі пеня у розмірі 10404, 48 грн.
Статтею 14 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03 липня 1992 року (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) (надалі – Закон № 2535-XII) передбачений обов’язок платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислювати суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Згідно зі ст. 11 Закону № 2535-XII відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Статтею 2 Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів —учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно до ст. 5 Закону № 2535-XII об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
При цьому, відповідно до ст. 15 вищезазначеного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Державною податковою інспекцією у м. Южному були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати відповідачем земельного податку до бюджету, на підставі яких були складені акти перевірки № 305/15-0308 від 25 травня 2010 року (Том 2 а.с. 159-161), № 334/15-0308 від 12.06.2009 року, а також вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме були направлені податкові повідомлення-рішення № 0000361503/0 від 23.06.2009 року та № 0000311503/0 від 31.05.2010 року, які були отриманні відповідачем.
Враховуючи часткову сплату податкового боргу, станом на 28.01.2011 року сума по податку на землю складає 9077,66 грн., у тому числі пеня у розмірі 2794, 09 грн.
Відповідач також має заборгованість по податку на прибуток, яка станом на 28.01.2011 рік складає 4748,22 грн. в тому числі пеня 238, 22 грн.
Вказана заборгованість виникла через порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п. 4 ст. 4 Закону № 2181, у зв’язку з чим позивачем проведені: 15.03.2010 року невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, на підставі якої було складено акт перевірки № 117/15-0108/20930528 (Том 2 а.с. 168) від 15.03.2010 року; 15.03.2010 року проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, на підставі якої було складено акт перевірки № 118/15-0108/20930528 (Том 2 а.с. 166) від 15.03.2010 року; 07.07.2010 року проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, на підставі якої було складено акт перевірки № 412/15-0108/20930528 (Том 2 а.с. 164) від 07.07.2010 року.
За результатами проведених перевірок податковим органом вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме були направлені податкові повідомлення-рішення № 0000171501/0 від 15.03.2010 року (Том 2 а.с. 167), № 0000181501/0 від 15.03.2010 року (Том 2 а.с. 165) та № 0000641501/0 від 07.07.2010 року, які були отриманні відповідачем.
Згідно зі ст. 25 Закону № 2535-XII за прострочення встановлених строків сплати податку (ст.17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.
На підставі п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ, керуючись «Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податку», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року № 103 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 10.01.2002 року за № 16/6304) (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення) Позивачем прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу № 7/24-0013 від 31.05.2010 року, відповідно до якого було списано суму податку на прибуток у розмірі 484,71 грн., в тому числі основне зобов’язання –414,00 грн. та пеня –70,71 грн. (Том 2 а.с. 180), а також рішення № 13/24-0013 від 30.08.2010 року, яким було списано суму податок на прибуток у розмірі 2231,80 грн., у тому числі основне зобов’язання –2085,00 грн. та пеня –146,80 грн. (Том 2 а.с. 179).
Таким чином, враховуючи списання безнадійного податкового боргу та часткову сплату податкового боргу, станом на 28.01.2011 року сума заборгованості по податку на прибуток складає 4748,22 грн. в тому числі й пеня 238, 22 грн.
Позивачем 15.03.2010 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, на підставі якої було складено акт перевірки № 120/15-0308 (Том 2 а.с. 177), а також вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме було направлене податкове повідомлення-рішення № 0000151503/0 від 15.03.2010, яке було отримане відповідачем. Також позивачем нарахована пеня у розмірі 87,43 грн., відтак податкове зобов’язання по збору за забруднення природного середовища враховуючи часткову сплату боргу відповідачем, склала 372,25 грн.
15.03.2010 року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, на підставі якої було складено акт перевірки № 119/15-0308 (Том 2 а.с. 184), а також вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме було направлене податкове повідомлення-рішення № 0000141503/0 від 15.03.2010, яке було отримане відповідачем. Відтак, податкове зобов’язання по збору за спеціальне водокористування склала 372,25 грн.
13.05.2009 року позивачем проведена перевірка господарської одиниці –ринку, що розташованого за адресою: м. Южне, вул. Хімічна, 27, за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 6, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі якої було складено акт перевірки № 3010/15/32/23/20930528 від 13.05.2009 року (Том 1 а.с. 43,44), а також вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме було направлене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782330/0 від 25.05.2009 року (Том 1 а.с. 45), яке було отримане відповідачем. Відтак, штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО відповідачем не сплачені та становлять 340,00 грн.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків (п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи держаної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та надав належні докази на підтвердження своїх позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані представником позивача у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені належними доказами, відповідають чинному законодавству України, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Прокурора м. Южного Одеської області в інтересах Державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області до суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»про стягнення податкового боргу, – задовольнити.
1. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»податкову заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4748,22 грн. (чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 22 коп.) на р/р 31110009700021, одержувач УДК у м. Южне ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214761, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»податкову заборгованість по податку на додану вартість в сумі 70314,34 грн. (сімдесят тисяч триста чотирнадцять гривень 34 коп.) на р/р 31112029700021, одержувач УДК у м. Южне ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214761, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
3. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»податкову заборгованість по податку на землю в сумі 9077,66 грн. (дев’ять тисяч сімдесят сім гривень 66 коп.) на р/р 33210811700021 одержувач УДК у м. Южне ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214761, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
4. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»податкову заборгованість по збору за забруднення природного середовища в сумі 372,25 грн. (триста сімдесят дві гривні 25 коп.) на р/р 33111329700021 одержувач УДК у м. Южне ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214761, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
5. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»податкову заборгованість по збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення в сумі 372,25 грн. (триста сімдесят дві гривні 25 коп.) на р/р 31113017700021 одержувач УДК у м. Южне ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214761, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
6. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»заборгованість по штрафним санкціям в сумі 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп.) на р/р 31418541700021 одержувач УДК у м. Южне ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23214761, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Суддя Л.М. Бойко
20 квітня 2011 року