Справа № 2а-2а/1570/57/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2011 року.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Завальнюка І.В.,
при секретарі –Катеренчук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними накази начальника ГУМВС України в Одеській області № 911 від 30.09.2009 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, № 24 о/с від 22.01.2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 у запас збройних сил за п.64 «є»(за порушення дисципліни); зобов’язати начальника ГУМВС України в Одеській області скасувати наказ № 911 від 30.09.2009 року; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектора боротьби з незаконним обігом наркотиків Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що службове розслідування, на підставі якого було прийнято рішення про притягненого його до відповідальності, було проведено поверхово: не було враховано те, що позивач в рамках розслідування не міг розголошувати таємну інформацію; не звернуто уваги на те, що позивач був працівником підрозділу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність (діяв відповідно до ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а не п.24 ст.11 Закону України «Про міліцію»). В результаті зазначеного позивач був позбавлений об’єктивного службового розслідування, всебічного вивчення його особистих, професійних та ділових якостей на атестаційній комісії, що призвело до видання помилкових та протиправних наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що оспорюванні накази є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства. Він також зазначив, що позивачу неодноразово посилались за місцем проживання повідомлення про прийняті рішення та необхідність з’явитись в ГУМВС для ознайомлення з ними, доказами чого є надані до суду копії цих відправлень.
Третя особа –ОСОБА_2 –в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову не заперечував. В останнє судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечення на адміністративний позов не надав; згідно наданого до канцелярії суду клопотання (вхід. № 17466/2011) просив розглянути справу без його участі.
Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Судом встановлено, що з 01.12.1998 року по 22.01.2010 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області № 911 від 30.09.2009 року ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ України у зв’язку з порушенням п.24 ст.11 Закону України «Про міліцію», що виразилось у відсутності направлення на перевірку суб’єкту господарської діяльності, п.3.17 Інструкції «Про порядок приймання реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», затвердженої наказом МВС України № 400-04, розділу 2 Інструкції «Про порядок організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події», затвердженої наказом МВС України № 1155-03, що виразилось в приховуванні та не реєстрації повідомлень від громадян про злочини, що вчинені або готуються, до облікових документів.
На підставі вищевказаного наказу ОСОБА_1 звільнений у запас Збройних Сил за п.64 «є»наказом начальника ГУМВС в Одеській області № 24 о/с від 21.01.2010 року.
Підставою для винесення оскаржуваних наказів став висновок службового розслідування від 04.09.2009 року, проведеного на підставі рапорту першого заступника начальника кримінальної міліції ОМУ ГУМВС України в Одеській області Босенко В.В. від 27.08.2009 року.
Поряд із тим, судом встановлено, що 29.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якому просив визнати незаконними та скасувати накази від 30.09.2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Київського та Малиновського РВ ОМУ ГМУВС», від 22.01.2010 року про його звільнення з посади начальника сектора БНОН Київського РВ ГУМВС України в Одеській області; поновити його не попередній посаді (справа № 2а-4751/10/1570). Підставою для задоволення позовних вимог позивач зазначив, що 09.09.2009 року заступником прокурора Малиновського району м. Одеси було порушено кримінальну справу відносно нього та працівника міліції ОСОБА_3 за фактом зловживання службовим становищем при проведенні вищезазначеної перевірки, але постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 09.02.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.02.2010 року, постанова про порушення кримінальної справи скасована.
Постановою від 20.12.2010 року у справі № 2а-4751/10/1570, яка набрала законної сили 01.02.2011 року, в задоволенні позовних вимог відмолено у повному обсязі.
З аналізу вищевказаного судового рішення убачається, що судом встановлено, що на підставі рапорту першого заступника начальника-начальника кримінальної міліції ОМУ ГУМВС України в Одеській області Босенко В.В. від 27.08.2009 року відносно ОСОБА_1 проведено службове розслідування щодо не реєстрування злочину, виявленого начальником СБНОН Київського РВ ОМУ, висновок за результатами якого затверджений начальником ОМУ ГУМВС України в Одеській області 04.09.2009 року.
Службовим розслідуванням було встановлено, що 26.08.2009 року о 16:48 годині ОСОБА_1 здійснив виклик по телефону через оперативного чергового співробітників слідчо-оперативної групи до аптечного кіоску «Гіпократ», розташованого на вул. Малиновського 19, яких повідомив, що у вказаному аптечному кіоску продають сильнодіючі лікарські засоби, а саме лікарський препарат «Соннат», з порушенням, що підпадає під склад злочину передбаченого ст.321 ч.2 КК України. Біля 17:00 годин співробітники слідчо-оперативної групи, а також оперуповноважені СБНОН Київського РВ, які почали перевірку аптечного кіоску, вилучили лікарський препарат «Соннат», складали протокол огляду місця події. Через 20-30 хвилин ОСОБА_1 повідомив, що порушення з боку аптечного кіоску відсутні, оскільки лікарський препарат «Соннат»не відноситься до сильнодіючих лікарських засобів, після чого порвав протокол місця огляду події.
Перевіркою АІПС «ФАКТ-2009»та ЖРЗПЗ Київського РВ було встановлено, що 26.08.2009 року інформація щодо проведення перевірки ТОВ «Гіппократ»не реєструвалась. Проте згідно наказу МОЗ України № 490 від 17.08.2007 року «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів»лікарські засоби «Соннат»та «Сонован»(міжнародна назва «Зопіклон») відносяться до переліку сильнодіючих лікарських засобів.
Згідно висновків службового розслідування ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу другого п.24 ст.11 Закону України «Про міліцію», що виразилось у відсутності направлення на перевірку суб’єкта господарської діяльності; п.3.17 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС України № 400-04 (далі Інструкція № 400-04), розділу 2 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події, затвердженої наказом МВС України № 1155-03 (далі Інструкція № 1155-03), що виразилось в приховуванні та не реєстрації повідомлень від громадян про злочини, що вчинені або готуються до облікових документів, у зв’язку з чим пропонується клопотати перед керівництвом ГУМВС про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Пунктом 1 Наказу ОМУ ГУМВС України в Одеській області № 385 від 18.09 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Київського та Малиновського РВ ОМУ ГУМВС»вирішено клопотати перед керівництвом ГУМВС про звільнення з ОВС начальника СБНОН Київського РВ ОСОБА_1 за допущення вищезазначених порушень.
ГУМВС відповідно до Наказу № 911 від 30.09.2009 року погодилось із заходами дисциплінарного впливу наказу начальника ОМУ від 18.09.2009 року №385 (п.1 наказу) та наказано звільнити ОСОБА_1 з ОВС за п.64 «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України після виходу з лікарняного.
На підставі наказу ГУМВС № 911 від 30.09.2009 року Наказом ГУ МВС України в Одеській області № 24 о/с від 22.01.2010 року старший лейтенант міліції ОСОБА_1 21.01.2010 року звільнений з ОВС за п.64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з посади начальника СБНОН Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Статтями 2 та 3 Закону України «Про міліцію» ВР-№565-Х-ІІ від 20.12.1990 року встановлені основні завдання та принципи діяльності міліції. У відповідності до статті 18 цього Закону Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 64 «є»Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас за порушення дисципліни.
У преамбулі Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України №3460–ІУ від 22.02.2006 року (далі Статут) зазначено, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст. 1 Статуту службова дисципліна –це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Статтею 7 визначені обов’язки осіб рядового і начальницького складу.
Статтею 2 Статуту визначено, що дисциплінарний проступок –це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби в ОВС порушив службову дисципліну, а саме при проведенні перевірки 26.08.2009 року аптечного кіоску «Гіппократ»порушив норми законодавства та накази МВС України.
Відповідно до п.24 ст.11 Закону України «Про міліцію»органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.
Проте судом встановлено, що позивач, займаючи посаду начальника сектора БНОН Київського РВ ініціював 26.08.2009 року проведення перевірки суб’єкта господарювання - аптечного кіоску «Гіппократ»та здійснив керівництво цією перевіркою без наявності направлення на перевірку.
Пунктом 1.2 Інструкції №400-04 визначено, що до заяв і повідомлень, які є приводами і підставами до порушення кримінальної справи є, у тому числі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим ознак злочину. Відповідно до п.1.3 реєстрація –це присвоєння кожній отриманій заяві і повідомленню про злочин порядкового номера і фіксація в передбачених Інструкцією облікових документах (ЖРЗПЗ,ЖРІЗ) стислих даних про заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються. Заяви і повідомлення про злочини реєструються цілодобово в чергових частинах ОВС оперативними черговими відразу від їх надходження, що відображається в ЖРЗПЗ, а також на персональній електронно-обчислювальній машині(п.3.1). ЖРЗПЗ є документом сурової звітності (п.3.15). Відповідно до п.3.17 заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, якщо відомості про них на час виявлення не занесені до ЖРЗПЗ вважаються приховуваними від обліку.
Згідно п.2.2 розділу 2 Інструкція №1155-03 працівник ОВС зобов’язаний виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукові та профілактичні заходи, передбачені законодавством України, приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини, своєчасно приймати по ним рішення. ОСОБА_1 не тільки не прийняв заходи щодо своєчасної реєстрації виявленого 26.08.2009 року злочину, але і знищив протокол огляду події, який складався під час перевірки, та припинив її завершення, проте як інформація про проведення перевірки реєструється для подальшого вирішення питання у порядку ст.97 КПК України.
Відповідно до ст.12 Статуту до видів дисциплінарного стягнення відноситься звільнення з органів ВС. Статтею 14 Статуту визначено, що з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Згідно ст.16 Статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного м’ясця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження у кримінальної справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного м’ясця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальної справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
На підставі встановлених фактів, суд дійшов висновку, що при винесенні наказів № 911 від 30.09.2009 року № 24 о/с від 22.01.2010 року про звільнення ОСОБА_1 з ОВС за п.64 «є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України відповідач діяв відповідно до норм законодавства, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, підстави для їх скасування судом не встановлені.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд констатує, що не зважаючи на відмінність підстав для задоволення позовних вимог по даній справі та справі № 2а-4751/10/1570, встановлені судом обставини під час судового розгляду справи № 2а-4751/10/1570 мають преюдиційне значення для розгляду даної справи та не доказуються при її розгляді.
Під час офіційного з’ясування обставин у справі судом для об’єктивного та всебічного розгляду справи перевірялась законність наказів № 911 від 30.09.2009 року та № 25 о/с від 22.01.2010 року, рівно як і досліджувались підстави для прийняття оспорюваних наказів, у тому числі і обставини службового розслідування, в результаті чого суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до норм законодавства, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, підстави для їх скасування судом не встановлені.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв’язку із чим в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.Постанова може бути Повний текст постанови складено 24 травня 2011 року .
Суддя /ПІДПИС/ І.В. Завальнюк
/