ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 року м. Черкаси Справа № 17/5026/799/2011
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 –за довіреністю,
відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/799/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський
кар’єр скляних пісків»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Красний
треугольник-Україна»
про стягнення 37 464,89 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар’єр скляних пісків»звернулось в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Красний треугольник-Україна»37 464,89 грн.
Підставою позову було безпідставне отримання відповідачем коштів в сумі 37 464,89 грн.
У судовому засіданні 17.05.2011 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у заяві № 773 від 13.05.2011 року про зміну підстав позову, та просив його задовольнити.
У заяві № 773 від 13.05.2011 року про зміну підстав позову позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань по поставці обладнання для конвеєрів на умовах попередньої оплати його вартості.
На адресу відповідача (м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 195, к.501) тричі надсилались ухвали суду: від 11.04.2011 року про порушення провадження у справі, від 27.04.2011 року та 17.05.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення 13.04.2011 року, 19.05.2011 року, проте його представник в судові засідання 27.04.2011 року, 17.05.2011 року та 01.06.2011 року не з’явився, проти позову не заперечував, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання 01.06.2011 року представник позивача не з’явився, надіслав заяву № 821 від 20.05.2011 року про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви № 773 від 13.05.2011 року про зміну підстав позову, задовольняє позов повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач на умовах попередньої оплати сплатив відповідачу вартість обладнання для конвеєрів в сумі 37 464,89 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.6).
За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).
Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки ТОВ «Папернянський кар’єр скляних пісків»попередньо сплатило вартість обладнання для конвеєрів, а ТОВ «Красний треугольник-Україна»прийняло оплату, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).
Сторони домовились про попередню (авансову) оплату вартості обладнання для конвеєрів.
Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач свої зобов’язання виконав, перерахувавши відповідачу передоплату за обладнання для конвеєрів в сумі 37 464,89 грн.
Проте відповідач свої зобов’язання не виконав, оплачений товар не передав позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Аналіз зазначеної норми (зокрема, у системному зв’язку з частиною третьою цієї статті) свідчить про те, що у покупця право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (на його розсуд) виникає одночасно зі спливом встановленого договором строку для передачі товару. Тобто покупцю надане альтернативне право, яким він може скористатись на свій розсуд і це право не обмежується попереднім зверненням до продавця (відповідача) із вимогою (претензією).
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України подано належні докази перерахування коштів за обладнання для конвеєрів.
Докази укладення між сторонами будь-яких інших договорів в матеріалах справи відсутні, позивачем та відповідачем не надавались, а тому оплата обладнання та його поставка повинна була здійснюватись саме на виконання зазначеної вище усної домовленості.
Оскільки відповідач свої зобов’язання по поставці товару не виконав, суму передоплати –37 464,89 грн. не повернув, і позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 37 464,89 грн., суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову і стягнення з відповідача 37 464,89 грн. передоплати.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 374,65 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Красний треугольник-Україна»(м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.195, к.501, код ЄДРПОУ 34338404) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Папернянський кар’єр скляних пісків»(Чернігівська область, Ріпкинський район, село Олешня, вул. Партизанська, буд. 31, р/р 260021664 в Чернігівському відділенні АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 22830723) –37 464,89 грн. передоплати, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 374,65 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 01.06.2011 року.