ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.04.11Справа №2а-813/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі в особі Сектору громадянства, еміграції, реєстрації фізичних осіб Гагарінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі про зняття з реєстрації фізичних осіб,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі про зняття з реєстрації колишніх власників квартири. Вказує, що ОСОБА_1 15 квітня 2009 року придбала квартиру АДРЕСА_1 договору купівлі-продажу. Відповідно до п. 8 Договору купівлі-продажу продавець ОСОБА_3 зобов’язалася знятися та зняти всіх осіб, що від неї залежать, до 20.05.2009 року з реєстрації, але зобов’язання своє не виконала. Позивачка звернулася до відповідача з відповідним листом про зняття з реєстрації колишніх власників квартири, проте до теперішнього часу відповіді не отримала.
Ухвалою від 16 березня 2011 року відкрито провадження по справі та призначено до попереднього судового розгляду.
25 березня 2011 року (вх. № 2518 від 25.03.2011) від позивача ОСОБА_1 до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Севастополя надійшов уточнений адміністративний позов, у якому зазначено відповідача - Управління Міністерства внутрішніх Справ України в м. Севастополі.
Ухвалою від 29 березня 2011 року прийнято уточнений адміністративний позов, замінено первинного відповідача Управління Міністерства внутрішніх Справ України в м. Севастополі на належного - Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі в особі Сектору громадянства, еміграції, реєстрації фізичних осіб Гагарінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду.
Представник позивача до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження (а.с.36).
Відповідач до початку судового засідання надав телефонограму про розгляду справи за відсутністю його представника, позовні вимоги визнає повністю.
Згідно частини 2 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадждення.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне. 30.04.2009 року між ОСОБА_3 (далі –Продавець) та ОСОБА_1 (далі –Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири від 30.04.2009 року (далі –Договір), зареєстрованого приватним нотаріусом О.В. Філіпповою в реєстрі № 626 (а.с.6).
Відповідно до п. 8 Договору, Продавець зобов’язується сплатити заборгованість зі сплати комунальних платежів, знятися та зняти з реєстрації усіх мешканців з реєстраційного обліку, звільнити квартиру, і передати ї в розпорядження Покупця в такому ж стані, в якому вона перебуває на момент укладення цього договору, розрахунковими книжками, ключами до 20.05.2009 року. Покупець зобов’язується прийняти квартиру у зазначений строк. Але Продавець свої зобов’язання виконав не повністю, з реєстраційного обліку не знявся.
Згідно з довідкою (випискою з домової книги про склад сім’ї та прописку) у квартирі АДРЕСА_1 мешкають та зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8).
14 березня 2011 року позивачка звернулася до Відділу громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Гагарінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі із заявою про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.9). Але вказана заява позивача була залишена Відділом громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Гагарінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі без уваги.
Відповідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 (далі –Закон № 1382), громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно статті 11 Закону № 1382, реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Таким органом є сектор громадянства імміграції реєстрації фізичних осіб Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 1382 зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі –Кодекс № 435) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005 року, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі в особі Сектору громадянства, еміграції, реєстрації фізичних осіб Гагарінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 з квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.І. Майсак