ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" травня 2011 р. Справа № 26/045-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ до Іноземного підприємства „Каріл Україна”, м. Біла Церква про стягнення 28 970,00 грн. за участю представників позивача –ОСОБА_1, довіреність № 4153 від 24.12.2010 року, ОСОБА_2, довіреність № 1109 від 15.04.2011 року, відповідача –не з’явилися,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 28 970,00 грн. штрафу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань в частині страхування предмета лізингу за договором № 080520-34/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.05.2008 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.04.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.05.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.05.2011 року.
Представник відповідача в судове засідання 26.05.2011 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (лізингодавець) та Іноземним підприємством „Каріл Україна” (лізингоодержувач) укладено договір № 080520-34/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу.
Предметом вказаного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмет лізингу, а саме: вантажне авто Isuzu NQR-71R з ізотермічним кузовом ХОУ (холодильно-опалювальна установка) та гідро бортом (гідроліфт), 2008 рік випуску, модель NQR-71R, ціна –289 700,00 грн. з ПДВ (далі –майно, предмет лізингу), для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
На виконання зобов’язань за договором позивачем було передано у лізинг відповідачу майно, що підтверджується Актом від 31.07.2008 року прийому-передачі майна в користування за договором № 080520-34/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.05.2008 року.
Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість майна на момент укладання договору складає: без ПДВ 241 416,67 грн., крім того ПДВ 20% - 48 283,33 грн., разом з ПДВ 20% - 289 700,00 грн.
Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що лізингоодержувач зобов’язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування майна (укласти відповідний договір страхування). Період страхування: з 17 липня 2008 року (але в будь-якому випадку не пізніше моменту передачі майна лізингоодержувачу відповідно до пункту 4.1 цього договору) по 17 липня 2011 року (п. 7.1.4 договору).
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг»предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається зі змісту Договору фінансового лізингу № 080520-34/ФЛ-Ю-А від 20.05.2008 року зобов’язання зі страхування предмету лізингу покладені на Відповідача.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Проте, всупереч покладених на відповідача обов’язків, останній зобов’язання зі страхування предмета лізингу, належним чином не виконав.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 2871 від 13.09.2010 року з вимогою усунути порушення умов договору стосовно страхування предмета лізингу, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі якщо з вини або ініціативи лізингоодержувача договір страхування майна, зазначений у п. 7.1 договору, достроково припинить свою дію, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф відповідно до п. 11.2 Договору. Так пп. 11.2.5 п. 11.2 договору передбачено, що Відповідач сплачує Позивачу за порушення положень ст. 7 договору штраф у розмірі 10% загальної вартості майна на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.
З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з Відповідача 28 970,00 грн. штрафу (289 700,00 грн. вартості майна х 10%) у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за договором фінансового лізингу № 080520-34/ФЛ-Ю-А від 20.05.2008 року в частині страхування майна.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 28 970,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Державне мито у сумі 289,70 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Іноземного підприємства «Каріл Україна»(09100, м. Біла Церква, вул. Матросова, 50, код 35518618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 21-г, код 33880354) 28 970 (двадцять вісім тисяч дев’ятсот сімдесят) грн. 00 коп. штрафу, 289 (двісті вісімдесят дев’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Д. Лилак
Дата підписання: 30.05.2011р.