Судове рішення #15526587


Справа № 22Ц-1659/11Головуючий в суді першої інстанції:КАЛЕНЯК Р.А.

Категорія: 42       Доповідач: Сопрун В. В.


                    

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          РІШЕННЯ

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ



25.05.2011 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Сопруна В.В.,

суддів: Камзалова В.В., Іванюка М.В.,

при секретарі: Сніжко О.І.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, військової частини А0215 до ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про зняття з реєстрації та виселення з службового приміщення,-  

         за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення  Замостянського районного суду   від 08 квітня 2011 року,-

                                                     встановила:

Рішенням Замостянського районного суду   від 08 квітня 2011 року виселено ОСОБА_2 з службової квартири за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення та знято її з реєстрації за вказаною адресою.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала до апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначила, що рішення суду є незаконним, та необгрунтованим, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

           Колегія суддів, заслухавши доповідача, проаналізувавши доводи апелянта пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення (ч.3 ст.303 ЦПК України).

Відмовляючи   у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того,  що громадянин ОСОБА_3 отримав  однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру №0205 від 29.05.2008 року на сім'ю, яка складається з трьох осіб. Відповідно до рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2010 року та свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 було розірвано, про що в Книзі реєстрації актів цивільного стану було зроблено актовий запис №855. (а.с.13,14). Згідно п.2.19 Інструкції "Про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних сил України та членам їх сімей житлових приміщень, - "підлягають виселенню із службового житлового приміщення без надання іншого службового житлового приміщення колишні члени сім'ї військовослужбовця, які проживають при ньому після розірвання шлюбу, у двомісячний термін з дня розірвання шлюбу», затвердженої наказом Міністра оборони України №577 від 06.10.2006 року.

Однак такий висновок суду є невірним.

Наказ Міністра оборони України №577 від 06.10.2006 року є підзаконним актом, який суперечить діючому житловому та сімейному законодавству, зокрема ст. 151 СК України, згідно якої батьки мають переважне право на особисте виховання дитини.

Суд, постановляючи дане рішення позбавив такого права ОСОБА_2, щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_4.

Згідно зі статтею 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадян, які за характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської ради.

Відповідно до статей 121, 122 ЖК України службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, органу управління кооперативної та громадської організації. Єдиною підставою для вселення у надане службове приміщення є спеціальний ордер, який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради на підставі рішення про надання службового жилого приміщення.

Судом першої інстанції не встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради житловому приміщенню, яке знаходиться за адресою за адресою: АДРЕСА_1 надано статус службового жилого приміщення.

22 травня 2008 року виконавчий комітет Вінницької  міської ради рішенням №1160 надав сім'ї ОСОБА_3 ордер №0205 на житло - за адресою: АДРЕСА_1  на вселення до зазначеного  приміщення без позначки, що він є службовим.

Проте суд першої інстанції, залишив поза увагою вимоги статей 58, 122 ЖК України про те, що єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, у тому числі й службове, є ордер з позначкою, який видається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради на підставі рішення про надання жилого (службового жилого) приміщення, а тому вселення без ордеру з позначкою не може вважатись таким, що відбулось згідно з установленим законом порядком.

      Суд першої інстанції не навів правових норм, які пов'язують виселення ОСОБА_2 з наведеними обставинами.

         Таким чином, колегія суддів рахує, що в рішенні суду першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, згідно якого  в позові квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, військової частини А0215 до ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про зняття з реєстрації та виселення з службового приміщення слід відмовити.

Відповідно до частини 2 ст.314 ЦПК України  апеляційний суд  ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  304, 307, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

                                              вирішила:

      Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 - задовольнити.

      Рішення Замостянського районного суду   від 08 квітня 2011 року –скасувати, в позові квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, військової частини А0215 до ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 про зняття з реєстрації та виселення з службового приміщення –відмовити.  

      Рішення набирає чинності з моменту проголошення.

      На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, протягом двадцяти днів.

Головуючий:          підпис                                                            

          Судді:          підписи

        З оригіналом вірно:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація