ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "10" травня 2011 р.                                                  Справа № 2a-1285/11/0970

          м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Мигалюк Ю.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн., -  

                                                              ВСТАНОВИВ:

   12.04.2011 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв’язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.

 Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, 15.04.2011 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову. Однак кореспонденція, направлена відповідачу, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

 Відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

 Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши наявні докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

 Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 являється підприємцем, автомобільним перевізником відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.

 Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів, на підставі яких виконуються перевезення пасажирів на таксі.

 Однак відповідач 07.09.2010 року, всупереч вимогам даного Закону здійснював перевезення пасажирів на таксі за відсутності ліцензійної картки. Дана обставина підтверджується актом перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 191335 від 07.09.2010 року (а.с.9), а також іншими наявними в матеріалах справи документами.

 Згідно абзацу 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За виявлене порушення на підставі вищевказаного акту перевірки, 05.10.2010 року начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області застосовано до ОСОБА_1 згідно постанови № 106474 штрафні санкції в сумі 510,00 грн.(а.с. 11).

Згідно п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

Постанова про застосування фінансових санкцій від 05.10.2010 року була направлена відповідачу, однак кореспонденція повернулася на адресу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області з відміткою працівника поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

Вказана постанова ОСОБА_1 оскаржена не була, доказів сплати заборгованості останній суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів не встановлено.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 11, 71, 86, 162, 183-2, 256 КАС України, суддя -

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО – 836014, код одержувача - 20568100) – 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп. несплачених фінансових санкцій.

 Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

 Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

 Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

 Постанова складена 10.05.2011 року о 11:00 год.

          Суддя                                                                                                             Мигалюк Ю.В.