ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" травня 2011 р. Справа № 2a-1271/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Цюпа У.Л.
за участю сторін та представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1
від відповідача: Запічний О.І.
від третьої особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу № 57 від 24.03.2011 року, визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату (далі – відповідач), третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу № 57 від 24.03.2011 року, визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що прослужив у Збройних Силах понад тридцять років, з них, майже чотирнадцять – заступником комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату (далі – Івано-Франківського ОВК), вийшов у відставку у званні полковника.
Наказом міністра оборони України № 26 від 28.01.2006 року звільнений з військової служби за станом здоров’я.
Наказом військового комісара Івано-Франківського ОВК № 26 від 01.02.2006 року виключений зі списків особового складу.
25.03.2009 року прийнятий на посаду спеціаліста 1 категорії відділення обліку і призначення офіцерів запасу відділу обліково-мобілізаційної роботи Івано-Франківського ОВК (далі – відділу ОМР Івано-Франківського ОВК), а 05.10.2009 року переведений на посаду головного спеціаліста центру автоматизованих засобів управління.
01.04.2011 року звільнений з роботи по закінченню строку трудового договору (за п. 2 ст. 36 КЗпП України).
За час роботи державним службовцем в Івано-Франківському ОВК неодноразово представлявся до заохочення і до нагородження.
Пояснив, що з 10.01.2011 року стала вакантна посада головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК і позивач звернувся до відповідача з заявами від 01.03.2011 року та від 16.03.2011 року про перевід його на дану посаду та включення в список кандидатів для участі в конкурсі на вакантну посаду.
На заяву про переведення позивача на вакантну посаду, відповідачем було відмовлено, а на заяву щодо включення позивача в список кандидатів для участі в конкурсі на вакантну посаду повідомлено, що конкурс на дану посаду не оголошується і на цю посаду планується призначення ОСОБА_3 по закінченню її стажування.
Також позивач пояснив, що стажування ОСОБА_3 проходило з порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку ОВК.
Наказом відповідача № 57 від 24.03.2011 року ОСОБА_3 призначено на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК.
Вважає дії відповідача протиправними і такими, що порушили права позивача.
Просить суд визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Івано-Франківського ОВК № 57 від 24.03.2011 року, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні конкурсу на заміщення вакантної посади головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР та зобов’язати відповідача провести конкурс на заміщення вказаної вакантної посади.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що позов є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам чинного Законодавства з наступних підстав.
Позивач та ОСОБА_3 мають однаково освітньо-кваліфікаційні рівні освіти, жоден із них до резерву для просування по службі не включались. Тобто, жодних формальних обставин, які б заздалегідь вказували на перевагу будь-кого на просування по службі немає.
Посилання на наявний у позивача стаж військової служби та роботи на посадах державних службовців, як на обставини, що надають позивачу перевагу при просуванні по службі, вважає необґрунтованим, оскільки з точки зору Законодавства, сам факт проходження військової служби та роботи на певних посадах не дає переваги при призначенні на інші посади.
Також, вважає твердження позивача про недотримання порядку призначення кандидатів на посади державних службовців хибним, оскільки статтею 27 Закону України «Про державну службу» визначено, що просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України.
Просить в позові відмовити.
Третя особа та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили.
Представник третьої особи ОСОБА_4 суду пояснив, що позов є безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
ОСОБА_3 відповідає всім вимогам передбачених Законом України «Про державну службу» для зайняття посади головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК, успішно пройшла стажування, призначена на вказану посаду в порядку і з дотримання вимог чинного Законодавства.
Просять в позові відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував на публічній службі і до звільнення працював на посаді головного спеціаліста центру автоматизованих засобів управління Івано-Франківського ОВК (а.с. 16).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з заявою від 28.02.2011 року до начальника центру автоматизованих засобів управління Івано-Франківського ОВК щодо клопотання ним перед командуванням ОВК про перевід позивача на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК (а.с. 9).
На заяву від 28.02.2011 року позивач отримав відповідь № 4/135 від 11.03.2011 року за підписом військового комісара Івано-Франківського ОВК про те, що на дану посаду планується призначення спеціаліста 1 категорії відділення офіцерів запасу і кадрів Івано-Франківського МВК державного службовця ОСОБА_3, яка згідно наказу військового комісара Івано-Франківського ОВК № 76 від 01.03.2011 року проходить стажування на даній посаді за поданою заявою вх. № 3/1067 від 01.03.2011 року та згодою комісара Івано-Франківського МВК (а.с. 10).
Також, позивач звертався з заявою від 01.03.2011 року до заступника комісара – начальника відділу ОМР Івано-Франківського ОВК, начальника центру автоматизованих засобів управління щодо клопотання ними перед командуванням ОВК про перевід позивача на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК про внесення змін у список осіб, зарахованих до кадрового резерву, а саме, включення позивача в список кадрового резерву на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК (а.с. 11).
На заяву від 01.03.2011 року, позивач отримав відповідь № 4/152 від 18.03.2011 року за підписом військового комісара Івано-Франківського ОВК про те, що 07.12.2010 року був створений кадровий резерв для державної служби у військових комісаріатах Івано-Франківської області, яким затверджено список осіб, зарахованих до кадрового резерву на 2011 рік. Про створення кадрового резерву було неодноразово доведено до всіх працівників та начальників структурних підрозділів на нарадах особового складу Івано-Франківського ОВК. Заяви від позивача про зарахування в кадровий резерв до відділення особового складу не поступало. Пропозицій начальника відділу ОМР та начальника центру автоматизованих засобів управління на час створення резерву про зарахування позивача в кадровий резерв на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР не поступало. Позивачу було запропоновано перевід на посаду спеціаліста 1 категорії відділення офіцерів запасу і кадрів Івано-Франківського МВК, від якого позивач відмовився (а.с. 12).
Як вбачається з витягу з наказу № 507 від 07.12.2010 року військового комісара Івано-Франківського ОВК про створення кадрового резерву для державної служби у військових комісаріатах Івано-Франківської області на 2011 рік, зараховано до кадрового резерву осіб, згідно затвердженого списку, до якого позивач та ОСОБА_3 не входять (а.с. 46-50).
Позивач звертався з заявою від 16.03.2011 року до заступника комісара – начальника відділу ОМР Івано-Франківського ОВК, начальника центру автоматизованих засобів управління про зарахування позивача одним із кандидатів на згадану посаду і включення його у список кандидатів для участі в конкурсі (а.с. 13).
На заяву від 16.03.2011 року, позивач отримав відповідь № 9/42 від 25.03.2011 року за підписом військового комісара Івано-Франківського ОВК про те, що конкурс на вказану посаду не оголошувався, на дану посаду планується призначення (як просування по службі) державного службовця ОСОБА_3, яка проходить стажування відповідно до вимог наказу № 76 від 01.03.2011 року (а.с. 14).
З відповіді № 11/17/698 від 31.03.2011 року тимчасово виконуючого обов’язки командувача Західного оперативного командування на звернення позивача адресоване військовому прокурору Західного регіону України та військовому комісару Івано-Франківського ОВК вбачається, що відповідач призначивши ОСОБА_3 на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК діяв правомірно, в межах наданих повноважень та з дотриманням вимог діючого законодавства (а.с. 51-52).
Відповідно до ст. 145 КЗпП України працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки, переваги при просуванні по роботі надаються в першу чергу.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну службу» переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.
Як вбачається з колективного звернення особового складу відділу ОМР та центру автоматизованих засобів управління Івано-Франківського ОВК, адресоване військовому комісару Івано-Франківського ОВК, позивач негативно характеризувався працівниками даного відділу (а.с 53-57).
В судовому засіданні встановлено, що позивач та ОСОБА_3 мають однаково освітньо-кваліфікаційні рівні освіти, жоден із них до резерву для просування по службі не включались (згідно затвердженого списку). Тобто, жодних формальних обставин, які б заздалегідь вказували на перевагу будь-кого з сторін на просування по службі, судом не встановлено.
Суд вважає, що твердження позивача про наявний у нього стаж військової служби та роботи на посадах державних службовців, як на обставини, що надають позивачу перевагу при просуванні по службі, є необґрунтованим, оскільки з точки зору Законодавства, сам факт проходження військової служби та роботи на певних посадах не дає переваги при призначенні на інші посади.
Також, позивачем в судовому засіданні не доведено твердження про недотримання відповідачем порядку призначення кандидатів на посади державних службовців.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну службу» просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців» переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу» просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору.
Не заслуговує уваги твердження позивача про те, що ОСОБА_3 проходила стажування з порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку ОВК, оскільки позивач жодним доказом не підтвердив дане порушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України ст.ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 145 КЗпП України, ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про державну службу», п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців», суд, –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу № 57 від 24.03.2011 року, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 11.05.2011 року.
Суддя: Мигалюк Ю.В.