Справа №  1-95/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 травня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді                    Полубан М.П.

при секретарі                             Філіповій В.С.

з участю прокурора                   Ручої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Дніпропетровськ, проживає по АДРЕСА_1 українець, громадянин України,  освіта-середня, не одружений, знятий з військового обліку за віком, участі по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС не приймав, раніше судимий:

1) 14.01.2009 року судом Індустріального району м. Дніпропетровськ  за ч. 1 ст. 164, 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

у скоєні злочину , передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно рішення Індустріального міського суду м. Дніпропетровська від 25.07.2001 року ОСОБА_1 був зобов’язаний щомісяця виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 01.09.2007 року до досягнення повноліття.

Однак, ОСОБА_1 будучи неодноразово попередженим ВДВС Петропавлівського РУЮ про необхідність сплачувати аліменти та погасити заборгованість  по ним та про можливість кримінальної відповідальності за їх несплату, злісно ухиляється від сплати аліментів, повторно, що виразилось у умисному систематичному  й тривалому й тривалому ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліменти).

Так, ОСОБА_1 у листопаді-грудні 20110 р. мав підробіток бульдозеристом   у м. Дніпропетровську, самостійно аліменти не сплачував, в результаті чого заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_1 за період часу з 01.02.2009 року по 01.02.2011 рік, згідно виконавчого листа № 2-1642 від 25.07.2001 року та довідки розрахунок № 03-24/622 від 27.01.2011 склала 21 583 грн. 97 коп.

Допитий по суті пред’явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 164 КК України ОСОБА_1 вину свою у вчиненому злочині визнав повністю та дав пояснення щодо обставин справи. Дані пояснення повністю співпадають з обставинами викладеними у матеріалах справи. Доповнив , що заборгованість по аліментам виникла по тим причинам , що він  працював неофіційно  , а на тих роботах , де він працював , отримував мінімальну заробітну плату. На даний час він не працює , займається домашнім господарством і буде робити все можливе , щоб погасити заборгованість по аліментам та буде надавати матеріальну допомогу на дитину.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила  , що вона проживає з неповнолітнім сином ОСОБА_3 в м. Дніпропетровську. Син знаходиться на її повному утриманні та вихованні. Підсудний не виконує свої батьківські обов’язки , тобто не надає ніякої допомоги на утримання та виховання сина. Він повинен сплачувати аліменти за рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.  Сума заборгованності для неї є значною . Цивільний позов не заявляє , в той же час просить суд стягнути з підсудного на її користь заборгованість по аліментам.

Вислухавши підсудного, потерпілу,  вивчивши матеріали справи суд вважає, що вина підсудного є доказаною.  Суд дійшов до даного висновку без дослідження всього обсягу доказів , які підлягають дослідженню в разі невизнання вини підсудним чи по іншим суттєвим підставам , так як учасники судового процесу дійшов висновку про недоцільність даного дослідження , а встановленні фактичні обставини справи ніхто не оспорює . В зв’язку з цим , суд попередньо роз’яснив підсудній та потерпілій вимоги ст. 299 КПК України .

            Юридична оцінка діям підсудного органом досудового слідства дана вірно , як ухилення від сплати аліментів на утримання дитини вчинене ОСОБА_3 кваліфікується за ч. 1ст. 164  КК України .

          Визначаючи вид та міру покарання, суд бере до уваги те, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

          Обставиною , що пом’якшує покарання є щире каяття підсудного , сприяння розкриттю злочину та встановленню істини по справі  .

          Обставин, що обтяжують покарання суд у справі не вбачає .          

          Враховуючи всі зазначені обставини , особу підсудного , суд вважає , що підсудний повинен понести покарання у виді громадських робіт. Застосовувати інші види покарань , зазначені у санкції інкримінованого злочину немає підстав та недоцільно .
            Підстав для застосування до підсудної норм ст.. 45 , 69,69-1 КК України не має , в зв’язку з тим , що заподіяна шкода не відшкодована .

По справі цивільний позов не заявлено .Судових витрат по справі не має.

          Речові докази по справі не вилучалися.

          Міру запобіжного заходу, підписку про невиїзд – скасувати.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України , суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді 90 (дев’яносто) годин громадських робіт

Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд відмінити .

          Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя    М. П. Полубан