ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2011 року Справа № 2а/2370/3329/2011
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чалої А.С.,
при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,
за участю: представника позивача –ОСОБА_1, представника відповідача –ОСОБА_2 за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась державна податкова інспекція у м. Черкаси Черкаської області з позовною заявою до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Черкаській області, в якій просить визнати протиправною вимогу державного виконавця від 07.04.2011 року та скасувати постанову про накладення штрафу від 07.04.2011 року.
Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що відповідачем безпідставно винесена постанова про накладення штрафу, оскільки державною податковою інспекцією у м. Черкаси Черкаської області, як боржником у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №2а-1067/08/2370 від 04.02.2011 року, в повній мірі вчинено дії в межах наданих повноважень та діючого порядку щодо обліку осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття реєстраційного номера (ідентифікаційного номера), зокрема, ОСОБА_3 обліковується в окремому реєстрі за прізвищем, ім’ям, по-батькові та серією і номером паспорта без ідентифікаційного номера платника податків.
В свою чергу, облік осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття реєстраційного номера лише за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання чинними нормативними актами не передбачено, і позивач в свою чергу повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами та Конституцією України.
Враховуючи викладене, штраф накладено безпідставно та всупереч ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки такі штрафи накладаються за невиконання рішень без поважної причини.
В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, надавши заяву, згідно якої просить суд скасувати тільки постанову про накладення штрафу від 07.04.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та зазначала, що за відсутності затвердженого порядку щодо обліку осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовляються від прийняття реєстраційного номера та наполягають обліковувати їх лише за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання унеможливлює в точній мірі виконання рішення суду, що в своє чергу є поважною причиною, отже постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила повністю, просила в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, позивач підтвердив факт невиконання рішення суду у добровільному порядку, вказавши на неможливість його виконання, а відповідач, на якого покладено обов’язок щодо повного виконання рішень зобов’язаний вживати всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»заходи з метою реалізації покладених на нього обов’язків, таким чином постанова про накладення штрафу прийнята в межах наданих повноважень та в точній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року по справі №2а-1067/08/2370 зобов’язано Державну податкову адміністрацію України, державну податкову інспекцію у м. Черкаси здійснювати в подальшому облік ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 як платників податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання).
Постановою державного виконавця від 07.02.2011 року ВП №24259253 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2а-1067/08/2370 від 03.02.2011 року, виданого Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов’язання ДПА України та ДПІ у м. Черкаси здійснювати в подальшому облік, зокрема, ОСОБА_3 як платника податків та інших обов’язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання).
Постанову державного виконавця підрозділу виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Черкаській області про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2011 року надіслано позивачу, в якій зобов’язано боржника (ДПІ м. Черкаси) добровільно виконати рішення у 7-денний термін.
Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, ДПІ у м. Черкаси 23.02.2011 року надала відповідь про неможливість виконання рішення суду в точній відповідності, в зв’язку із тим, що ні законодавство, яке діяло до 01.01.2011 року, ні нове законодавство, а саме Податковий кодекс України, не передбачають можливості ведення обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера лише за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання.
Враховуючи отриману відповідь та на підставі складеного акту державного виконавця від 07.04.2011 року, за висновком якого вимоги державного виконавця проігноровані, а рішення не виконано, цього ж числа винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 680 грн.
Закон, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-XIV. При цьому вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Ні на час проголошення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року, ні під час примусового її виконання діюче законодавство не передбачає можливості ведення обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера лише за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання.
Судом встановлено, що в свою чергу позивач не здійснює облік ОСОБА_3 як платника податків із застосуванням ідентифікаційного номера, про що внесено відповідну відмітку в паспорті даної особи.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.
Такими функціями як видавати у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, розробляти проекти законів України та інших нормативно-правових актів щодо форм та методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням законодавства, надавати фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів реєстраційні номери облікових карток і направляти їх до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи, вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства, наділена виключно Державна податкова адміністрація України (ст. 9 цього Закону).
Згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року по справі №2а-1067/08/2370 здійснювати в подальшому облік платників податків названих вище за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання зобов’язано не лише державну податкову інспекцію у м. Черкаси, а і Державну податкову адміністрацію України.
Суд зазначає, що позивач не проігнорував вимоги державного виконавця, як це зазначено в акті від 07.04.2011 року, оскільки отримавши вимогу позивач надав відповідь про неможливість виконання рішення суду у точній відповідності як зазначено в його резолютивній частині, з причини відсутності нормативного акта, що регулює порядок обліку платників податків лише за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання. Таки причини ДПІ м. Черкаси вважає поважними.
На думку суду, державний виконавець при винесенні постанови про накладення штрафу не в повній мірі з’ясував можливість виконання ДПІ м. Черкаси рішення суду щодо обов’язку вести облік осіб в порядку визначеному цим рішенням, отже не дав оцінку поважності причин невиконання рішення.
Більш того, згідно Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження може звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення (ч. 2 ст. 11 Закону).
Враховуючи, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 року по справі №2а-1067/08/2370 обов’язок щодо обліку осіб як платників податків без застосування ідентифікаційного номера, за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання покладено не лише на позивача, а і на Державну податкову адміністрацію України, постанову про накладення штрафу винесено не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 181, 254 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчого В.В. про накладення штрафу від 07.04.2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.С. Чала