ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19 травня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/3209/2011

11 год. 50 хв.                                                                                місто Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді –Тимошенко В.П.

при секретарі –Кулику О.П.,

за участю представників позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2 –за довіреністю,

представника відповідача –ОСОБА_3 – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Ікема»до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень форми «Р»від 12.04.2011     № 5 та від 12.04.2011 № 6,

встановив:

    До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ікема», в якій просить визнати протиправними та скувати податкові повідомлення форми «Р»від 12.04.2011 № 5 та від 12.04.2011 № 6.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 24.03.2011 працівниками Черкаської митниці проведена невиїзна документальна перевірки вантажних митних декларацій ( далі –ВМД), поданих позивачем щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме Закону України «Про Митний тариф України», Закону України «Про Єдиний митний тариф», пункту 4.3 ст. 4  Закону України «Про податок на додану вартість»(п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України), що мало наслідком заниження податкового зобов’язання товариства зі ввізним митом та податку на додану вартість. За наслідками перевірки складений акт № 0003/1/902000000/НОМЕР_1 від 25.03.2011, який підписано уповноваженими особами товариства із запереченнями, які були відхилені Черкаською митницею.. На підставі акту перевірки митницею прийняті податкові повідомлення форми «Р», якими визначені податкові зобов’язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності. Позивач не погоджується із податковими рішеннями, виходячи із наступного. Протягом 2008-2010 позивачем в режимі імпорту  відповідно до ВМД  за кодом 2106909200 УКТЗЕД задекларовано товар «Pan Oil Extra Fluid Special» фірми «STEARINERIE DUBOIS FILS»( Франція). На момент митного оформлення товару за ВМД жодних рішень щодо визначення коду товару відповідачем не приймалося та не доводилося до позивача. Відповідно до наказу Держмитслужби України    № 314 «Про затвердження порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної декларації»від 20.04.2005 встановлено, що працівники            митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 16 розділу 3 «Здійснення митних процедур»(п. 17 у редакції наказу на дату митного оформлення) зазначено, що  при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товару ( згідно з поданими документами). Пункт 27 Порядку містить норму, згідно з якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом , недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду. Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб митниці зауваження до спірних ВМД, поданих позивачем, були відсутні, спірних і складних ситуацій з питань класифікації  задекларованого товару не виникало, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення –проставлення відбитка печатки в графі «D». Таким чином спірні ВМД свідчать про те, що відповідачем митний контроль щодо товару «Pan Oil Extra Fluid Special»було здійснено, в тому числі шляхом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили  їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову  необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією України.          

Класифікація товарів здійснюється згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України «Про Митний тариф України»(далі - Правила інтерпретації).

Відповідно до ч.2 ст.312 Митного кодексу України Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять їх до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.  Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ікема»,  відповідно до Свідоцтва № 156035 серія АОО  є юридичною особою, № 1 012 102 0000 000290.

          Протягом 2008-2010 років позивачем ввозився на митну територію України товар з торговою маркою «Pan Oil Extra Fluid Special», виробництва фірми «STEARINERIE DUBOIS FILS»( Франція), що декларувався у товарній позиції 2106 згідно УКТЗЕД.

          З урахуванням положень ст. 41, ст. 61, 62, 75 Податкового кодексу України, ст. ст. 41, 69 Митного кодексу України та згідно до Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України від 02.02.2011 № 71 ( далі –Порядок № 71) на підставі наказу Черкаської митниці від 17.03.2011     № 115 «Про проведення невиїзної документальної перевірки»посадовими особами митниці проведено невиїзну документальну перевірку вантажних митних декларацій: від 16.05.2008 № 902030004/2008/310263; від 06.08.2009 № 902030004/2009/310329; від 28.09.2009                 № 902030004/2009/310442, від 04.11.2009 № 902030004/2009/310537; від 16.12.2009                    № 902030004/2009/310631; від 11.01.2010 № 902030001/2010/310007, поданих позивачем, щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

          Підставою для проведення перевірки відповідно до п. 3 Порядку № 71 стало виявлення спеціалізованим підрозділом митниці –відділом контролю митної вартості та класифікації товарів ознак, що можуть свідчити про порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій ВМД щодо правильності декларування товару з торговою маркою «Pan Oil Extra Fluid Special». Безпосереднім приводом для проведення перевірки стало визначення коду товару за ВМД  №  902030001/2011/310008 від 10.01.2011, поданої позивачем шляхом прийняття рішення про визначення коду товару від 11.01.2011   № КТ-9020-0002-11.

          Код товару визначено митницею згідно УКТЗЕД у товарній підпозиції 1516 20 98 90   (ставка ввізного мита 10 %) .

          З метою виявлення можливих при декларуванні ідентичних товарів митницею було здійснено перевірку електронних копій ВМД,

          Під час проведення перевірки було встановлено, що ідентичні товари були задекларовані позивачем за ВМД від 16.05.2008 № 902030004/2008/310263; від 06.08.2009    № 902030004/2009/310329; від 28.09.2009 № 902030004/2009/310442, від 04.11.2009 № 902030004/2009/310537; від 16.12.2009 № 902030004/2009/310631; від 11.01.2010 № 902030001/2010/310007 із нарахуванням та сплатою митних платежів відповідно до задекларованого коду  товару 2106 90 92 00 згідно УКТЗЕД ( ставка ввізного мита 8%), що має ознаки порушення вимог податкового законодавства.

          У зв'язку з цим, митницею у встановленому порядку й було призначено невиїзну документальну перевірку.

В ході перевірки вивчалися та аналізувалися відомості, зазначені у ВМД від 16.05.2008 №902030004/2008/310263, від 06.08.2009 №902030004/2009/310329, від 28.09.2009 №902030004/2009/310442, від 04.11.2009 №902030004/2009/310537, від 16.12.2009 №902030004/2009/310631, від 11.01.2010 №902030001/2010/310007, та у належних до них комплектах товаросупровідних документів, що стосуються товару.

Під час перевірки встановлено, що за вказаними ВМД позивачем було задекларовано товар «Раn Оіl Ехtга Fluid Sресіаl», виробництва фірми «STEARINERIE DUBO»(Франція) за кодом 2106 90 92 00 згідно з УКТЗЕД: Готові харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої і оцет, тютюн та його замінники; різні харчові продукти; харчові продукти, в іншому місці не зазначені;інші;інші; без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5 мас. % молочних жирів, менш як 5 мас. % цукрози чи ізоглюкози, менш як 5 мас. % глюкози або крохмалю (ставка ввізного мита відповідно до Митного тарифу України -8%).

Відповідно до Опису продукту, наданого фірмою виробником, наявного у документах митного оформлення, даний товар являє собою олію рослинного походження - нейтральну, з низькою в'язкістю, майже без кольору, без смаку та запаху, яка рекомендується використовувати як змазку елементів конвеєрних ліній в кондитерській, хлібопекарській промисловості та яка не впливає на смак кінцевого продукту, оскільки завдяки своїй консистенції прилипає до форм та не змішується з продуктом, в тому числі з тістом, а також не пригорає і не гіркне; наноситься шляхом розпилення у невеликій кількості на виробничі лінії, де зазвичай проходить прилипання виробів.

Відповідно до техніко-технічної документації на продукт «Раn Оіl Ехtга Fluid Sресіаl», наданій митниці при проведенні митного оформлення, даний товар визначено як харчовий інгредієнт, який складається із суміші тригліцеридів рослинного походження, що використовується для добавки в харчові продукти (кондитерські вироби) для покращення їх зовнішнього вигляду. Тригліцериди - ефіри органічних кислот та гліцерина, які є складовою частиною рослинних олій. Дані тригліцериди отримані з пальмової, пальмо ядрової та кокосової олії шляхом прямого синтезу гліцерина та суміші жирних кислот.

Згідно з УКТЗЕД до товарної позиції 1516 відносяться: Жири і масла тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці, - включаються реетерифіковані жири, масла і олії (або так звані етерифіковані жири, масла та олії) - це тригліцериди, одержувані шляхом безпосереднього синтезу з гліцерину та суміші вільних жирних кислот або кислотних олій після рафінування.

Використовуючи Правила 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про Митний тариф України», Пояснення до товарної позиції 1516 та Пояснення до товарної позиції 2106, затверджених наказом Держмитслужби України від 31.01.2004 № 68 «Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД»(у редакції, чинній на час проведення митного оформлення вказаних ВМД), задекларований товар «Раn Оіl Ехtга Fluid Sресіаl»включається до товарної позиції 1516 та класифікується за кодом 1516 20 98 90 згідно з УКТЗЕД (Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження; Жири, масла і олії тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці: жири і олії рослинні та їх фракції, інші, інші, інші) - ставка ввізного мита 10%.

В    результаті    перевірки      встановлено,    що    позивачем    при декларуванні   в   режимі   імпорту   товару   «Раn   Оіl   Ехtга   Fluid   Sресіаl», здійсненні нарахування та сплати митних платежів за вказаними ВМД було допущено порушення податкового законодавства, а саме:

-    положень Закону України «Про Митний тариф України»в частині застосування Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями;

-       положень Закону України «Про Єдиний митний тариф»( статей 8, 17, 25), результатом якого стало заниження податкового зобов'язання за ввізним митом на суму 11 448,61 грн.

Допущені порушення законодавства, які регламентують нарахування та сплату ввізного мита призвели до неправильного обрахування бази оподаткування ПДВ в порушення вимог п. 4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (п. 188.1 ст.188 ПК України), що, в свою чергу, спричинило заниження податкового зобов'язання за вказаним податком на загальну суму 2 289,73 грн.

За результатами перевірки митницею з дотриманням вимог Податкового кодексу України (підпункт 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, підпункт 41.1.2 пункту 41.1 статті 41) та Митного кодексу України (ст.ст. 11, 313) 12.04.2011 були виставлені податкові повідомлення № 5 та № 6 форми «Р», відповідно до яких були нараховані суми податкових зобов'язань на загальну суму 20 607,52 грн. з урахуванням штрафних санкції (у т.ч.: ввізне мито - 11 448,61 грн., штраф 5 724,31 грн.; ПДВ - 2 289,73 грн., штраф - 1 144,87 грн.).

Посилання позивача щодо неможливості митниці здійснити перевірку нарахування митних платежів після закінчення операцій митного контролю не відповідають нормам спеціального законодавства, виходячи з наступного.

Суд зауважує, у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 Податкового кодексу України, порядок здійснення податкового контролю - заходів, що вживаються контролюючими органами   з   метою    контролю   правильності    нарахування,    повноти та своєчасності сплати податків, регламентовано нормами цього кодексу з урахуванням положень Митного кодексу України, що діють на відповідний час перевірки (п.6.1.1, 61.2. ст.61 ПК України, ст.10 МК України).

Відповідно до пункту 61.1. ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, у частині заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, передбачених цим кодексом у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями статті 75 Податкового кодексу України передбачено можливість проведення камеральних, документальних (планових, позапланових, виїзних та невиїзних), а також фактичних перевірок.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, митний контроль за товарами може здійснюватись незалежно від закінчення операцій з митного контролю, оформлення та пропуску товарів, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України, контроль за виконанням якого покладено на митні органи.

Згідно зі статтею 41 Митного кодексу України однією з форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Окрім того, суд наголошує, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Митного кодексу України, норми Митного кодексу України мають перевагу над іншим законодавством, що регламентує діяльність митниці, а відповідно до положень ч. 2 ст. 7 Митного кодексу України та ч. 2 ст. 199 Закону України від 29.06.2004 № 1906-ІУ «Про міжнародні договори України»норми міжнародних договорів України мають переваги над законами України.

Відповідно до положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур у редакції, протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналась за Законом України від 05.10.2006 № 227-V (далі - Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур), основними принципами митного оформлення є мінімізація процедур митного контролю для випуску товарів та можливість до стягнення платежів шляхом здійснення поглибленого аудиту по закінченню операцій митного контролю ( п. ЕЗ F4 ,  п.3.30, .3.33, 3.40,3.41. розділу 2)

Відповідно до  положень  стандартного  правила 4.14  Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, у випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені у декларації на товари або при нарахуванні мит та податків, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мит та податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплачені суми.

Також суд наголошує, що твердження позивача щодо неможливості здійснення ним порушення, встановлених перевіркою, через начебто проведення митницею визначення коду товару та нарахування митних платежів за ВМД, не відповідають дійсності .

Відповідно до п.16.1.3, 16.1.4 ст.16, ст.36, п.37.3 ст.37 Податкового кодексу України, ст.ст. 81, 88 Митного кодексу України, до обов'язків позивача віднесено надання митниці як контролюючому органу декларації та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою обов'язкових платежів, та здійснити їх сплату; обов'язок юридичної особи зі сплати обов'язкових платежів припиняється лише після їх повної сплати.

Правилами пункту 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України на платника податків покладено відповідальність за правильність обчислення, та своєчасність сплати податків та зборів.

Відповідно до положень ст. 11 Митного кодексу України та Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосування вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 № 314, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за №439/10719 (далі - Порядок № 314/05), митниця здійснює контрольні функції при перевірці даних ВМД та списує кошти за ВМД.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, ВМД є документом, за яким здійснюється нарахування та сплата митних платежів при митному оформленні.

Порядок заповнення ВМД регламентовано Інструкцією про порядок заповнення ВМД затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 № 307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за №443/2247 (далі - Інструкція № 307/97).

Відповідно до п. 5. Розділу І Інструкції №307/97, «Загальні положення, що стосуються заповнення граф ВМД», ВМД заповнюється декларантом, крім граф А С, D/J, Е/J, G, Н, І,F ВМД ( п.5.1, 5.3.)

Посадові особи митного органу не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів (п.5.4 Порядку №314/05)

Декларування коду товару згідно з УКТЗЕД здійснюється у графі 33 ВМД «код товару»нарахування митних платежів - у графі 47 «Нарахування митних платежів»із зазначенням інформації про сплату у графі «В»- подробиці розрахунків. Всі вказані графи заповнюються виключно декларантом, тобто уповноваженою особою підприємства - позивача.

Митницею лише єдиний раз здійснювалось нарахування податків позивачу шляхом виставлення податкових повідомлень від 12.04.2011 №№5 та 6, які є предметом судового розгляду

Суд зауважує, що частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 56, 86, 94, 159 -163, 167, 185-187, 254 КАС України,

постановив:

          У задоволенні адміністративного позову  відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст виготовлений 24 травня 2011 року

Суддя                                                                                                          В.П. Тимошенко