РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2011 р. Справа № 5019/101/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Коломис В.В.
при секретарі Кульчин Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Рівненського державного гуманітарного університету на рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.11 року у справі № 5019/101/11 (суддя Крейбух О.Г.)
за позовом Приватного малого підприємства фірми "Градієнт"
до Рівненського державного гуманітарного університету
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державного казначейства України в Рівненській області
про стягнення в сумі 992461,33 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 2 від 20.01.2011 р., ОСОБА_2 - директор
відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю № 07 від 30.03.2011 р.
третьої особи - не з'явився
В судовому засіданні 24.05.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 року у справі № 5019/101/11 позов задоволено. Стягнуто з Рівненського державного гуманітарного університету на користь Приватного малого підприємства фірми "Градієнт" суму заборгованості за мировою угодою від 29.01.2008 року, затвердженою ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.01.2008 року у справі № 2/310, в розмірі 733925,93 грн. (в т.ч. заборгованість за виконані будівельні роботи у сумі 529236,00 грн., інфляційні втрати в сумі 198992,74 грн., витрати на оплату державного мита у сумі 5579,19 грн., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 118,00 грн.), інфляційні втрати за період з 01.02.2008 року по 28.02.2011 року у сумі 255620,98 грн., 3% річних за період з 01.01.2011 року по 08.03.2011 року у сумі 2914,42 грн., державне мито за подання позовної заяви у сумі 9924,61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у сумі 5000,00 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Рівненський державний гуманітарний університет (надалі –апелянт, скаржник) оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. За наведеного, просить його скасувати і припинити провадження у справі. В обгрунтування наведених підстав для скасування оскарженого рішення, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми ст. 80 ГПК України.
Приватне мале підприємство фірма "Градієнт" у відзиві на апеляційну скаргу доводи та вимоги апеляційної скарги заперечило. Просить залишити без змін рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 року у справі № 5019/101/11.
Від третьої особи – Головного управління державного казначейства України в Рівненській області - представник в дане судове засідання не з'явився. Однак, апеляційний суд, враховуючи повідомлення її належним чином про час та місце слухання справи, необов'язковість явки представника згідно ухвали суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції та ст.ст. 69, 102 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.
Апелянтом було заявлене клопотання про зупинення апеляційного провадження по справі. В судовому засіданні 24.05.2011 року представник скаржника відмовився від даного клопотання.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому апеляційний суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Як встановлено господарським судом Рівненської області та підтверджується матеріалами справи, 29.01.2008 року між сторонами по господарській справі № 2/310 за позовом Приватного малого підприємства фірми "Градієнт" до Рівненського державного гуманітарного університету, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства в Рівненській області, про стягнення заборгованості за виконані ремонтні роботи в сумі 763188,00 грн., відсотків річних в сумі 65487,80 грн., інфляційних втрат в сумі 287161,68 грн., всього - 1115837,48 грн., було укладено Мирову угоду по справі № 2/310, відповідно до умов якої: "1. Позивач - Приватне мале підприємство фірма "Градієнт" - зобов'язується відмовитися від позовних вимог в частині стягнення 233952,00 грн. заборгованості за виконані будівельні роботи, 65487,80 грн. відсотків річних, 88168,94 грн. інфляційних втрат. 2. Відповідач - Рівненський державний гуманітарний університет - зобов`язується: 2.1. Визнати існуючу заборгованість перед Позивачем (ПМП фірма "Градієнт") в сумі 529236,00 грн. за виконані будівельні роботи в 2004 році в будівлях відповідача та інфляційні втрати в сумі 198992,74 грн. 2.2 Погасити позивачу (ПМП фірма "Градієнт") заборгованість в сумі 529236,00 грн. за виконані будівельні роботи в 2004 році в будівлях відповідача та інфляційні втрати в сумі 198992,74 грн. до 01.01.2011 року. При цьому залишок суми основного боргу за виконані будівельні роботи збільшується на розмір індексу інфляції за відповідні місяці до моменту повного погашення суми основного боргу. 2.3 Відповідач не позбавлений права дострокового погашення вказаної у даному пункті заборгованості та інфляційних втрат. 2.4 Відшкодувати позивачу витрати на оплату державного мита у сумі 5579,19 грн. та витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 118,00 грн. 3. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених даною мировою угодою, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України. 4. Дана Угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Рівненської області".
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.01.2008 року у справі № 2/310 затверджено мирову угоду від 29.01.2008 року, укладену між ПМП фірмою "Градієнт" та Рівненським державним гуманітарним університетом, провадження у справі № 2/310 припинено.
Місцевий господарський суд встановив, що Рівненський державний гуманітарний університет умови мирової угоди від 29.01.2008 року не виконав. У зв'язку з невиконанням скаржником прийнятих зобов'язань за мировою угодою позивач звернувся до Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали про затвердження мирової угоди. Постановою державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції від 24.02.2011 року ПМП фірмі "Градієнт" відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали № 3/210 виданої 30.01.2008 року господарським судом Рівненської області про затвердження мирової угоди від 29.01.2008 року по справі № 3/210, так як поданий документ не відповідає вимогам ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки у такий спосіб позивач не домігся захисту свого права, він звернувся за захистом свого права до господарського суду із позовною заявою про стягнення 992461,33 грн. Суд першої інстанції при вирішенні спору застосував норми ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України та задоволив позов.
Однак, при цьому, судом першої інстанції, як вбачається з матеріалів справи, не враховано, що наслідком затвердження мирової угоди відповідно до ст. 80 ГПК України є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами про той же предмет із тих же підстав. Місцевий господарський суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, фактично поновив провадження у справі, в якій було затверджено мирову угоду. Враховуючи, що з моменту затвердження судом мирової угоди зобов'язання сторін за цивільно-правовим договором трансформувалися в обов'язок виконання судового рішення на умовах затвердженої мирової угоди, фактичне поновлення провадження в такій справі шляхом повторного звернення до суду з позовом з такими ж вимогами є неправомірним.
У разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, інша сторона не позбавлена права звернутися до суду на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Вищий господарський суд України у п. 3.9.6. свого роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами і доповненнями) зазначив, що у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що право сторін у справі на укладання мирової угоди встановлено ГПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 78 ГПК України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняється провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з нормою п. 7 ст. 80 ГПК України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено. Виходячи зі змісту перелічених процесуальних норм, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі. Таким чином, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2009 року по справі № 24/489.
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржене рішення, неправильно застосував вищенаведені норми процесуального права, та розглянув справі по суті в частині вимог про стягнення 733925,93 грн. (в т.ч. заборгованість за виконані будівельні роботи у сумі 529236,00 грн., інфляційні втрати в сумі 198992,74 грн., витрати на оплату державного мита у сумі 5579,19 грн., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у сумі 118,00 грн.).
Крім того, місцевий суд безпідставно застосував до спірних правовідносин норми ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищенаведене, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 року у справі № 5019/101/11 слід скасувати як незаконне та необгрунтоване, та прийняти нове рішення. В частині стягнення 733925,93 грн. провадження у справі припинити згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із наявністю рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. В частині стягнення 255620,98 грн. в позові слід відмовити, у зв'язку із передчасністю звернення до суду із позовом в цій частині. В частині стягнення 2914,42 грн. в позові слід відмовити, у зв'язку із безпідставністю його заявлення.
Керуючись ст.ст. 33, 43, п. 2 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Рівненського державного гуманітарного університету задоволити.
Рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 року у справі № 5019/101/11 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В частині стягнення 733925,93 грн. провадження у справі припинити.
В частині стягнення 258535,40 грн. в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.