РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2011 р. Справа № 4/26-11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Коломис В.В.
при секретарі Багній А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника Прокурора Вінницького району Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 10.02.11 р. у справі № 4/26-11
за позовом Прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України, як органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі - Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-5"
про стягнення 1527,05 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
прокуратури - не з'явився
В судовому засіданні 17.05.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Вінницького району Вінницької області в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України, як органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі - Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-5" про стягнення 1527,05 грн. вартості недорахованої електричної електроенергії в кількості 2380 квт.год за 11 днів згідно акту про порушення Правил користування електроенергією (далі - ПКЕЕ) серії ЮО № 003809 від 28.02.2008 року, протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 06.03.2008 року в зв’язку пошкодженням приладу обліку –згоранням електролічильника ЕМS 134214 № 217125,
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.02.2011 року у справі № 4/26-11 (суддя Білоус В.) в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, заступник прокурора Вінницького району Вінницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 10.02.2011 року у справі № 4/26-11 та задоволити апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи.
В судове засідання прокурор та сторони явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, причин неявки до відома суду не довели, а відтак апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний суд встановив наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, 20.07.2004 року між позивачем (в договорі "постачальник") і відповідачем (в договорі "споживач") було укладено договір № 201 про постачання електроенергії.
Як на підставу позовних вимог, їх обґрунтування прокурор і позивач посилались на п 6.2.4 договору, 6.40, 6.42 ПКЕЕ; на Методику визначенням обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електроенергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 та надали копію акту про порушення ПКЕЕ серії ЮО № 003809 від 28.02.2008 року, протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 06.03.2008 року, розрахунок до акту № 3809. В акті зазначено, що оглядом на місці встановлено порушення ПКЕЕ, а саме п. 6.20 –порушення розрахункового обліку електроенергії (електролічильник згорів), і що спожита електроенергія не визначена. Лічильник ЕМS 134214№ 217125 запакований в пакет і опломбований пломбою № 17230717. Зі сторони позивача акт підписаний ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. зі сторони відповідача - ОСОБА_5.
В протоколі засідання комісії по розгляду Актів про порушення Правил користування електроенергією від 06.03.2008 року вказано про розгляд акту від 28.02.2008 року № ЮО 003809 і вирішення про проведення заміни приладу обліку і проведення нарахування по с/добовому споживанню з 01.02.2008 року по день заміни лічильника. В розрахунку вказано про обчислення недорахованої електроенергії в кількості 2380 квт.год і її вартості 1527,05 грн.
Позивачем виписаний відповідачеві рахунок № 201 від 17.04.2008 року на оплату 1527,05 грн. згідно акту № 003809 від 28.02.2008 року. 25.10.2010 року в листі № 1030 позивачем було пред’явлено претензію відповідачеві про сплату 1527,05 грн., яка відправлена поштою 02.11.2010 року.
Зміст договору, взяті в ньому зобов’язання свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з енергопостачання, які регулюються ст. 275-277 Господарського кодексу України. Причиною виникнення спору стала несплата відповідачем 1527,05 грн. нарахованих за порушення ПКЕЕ – споживання не облікованої електроенергії.
Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відмовляючи в позові, місцевий суд вказав, що не зазначення в акті про порушення від 28.02.2008 року, протоколі комісії від 06.03.2008 року всіх необхідних даних необхідних і достатніх для визначення обліку електроенергії, даних про вчинення відповідачем дій чи бездіяльності з метою зниження показів засобу обліку; в протоколі –обсягу недорахованої електроенергії, суми завданих збитків відсутність доказів вручення відповідачеві протоколу комісії дають підстави суду для висновку про неналежність цих доказів і недоведеність належними засобами доказування передбаченими нормами законодавства, скоєння відповідачем порушення ПКЕЕ, споживання відповідачем 2380 квт.год. на суму 1527,05 грн. з 15.02.2008 року по 03.03.2008 року не облікованої приладами обліку електроенергії. У зв'язку із цим в позові було відмовлено.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із вказаним висновком місцевого суду, зважаючи на наступне. У місцевого суду не було підстав вважати, що місце складання акту не було визначено, оскільки працівниками позивача в присутності представника відповідача було проведено перевірку на об’єкті відповідача. Місцевий суд безпідставно дійшов висновку, щодо не набрання протокольним рішенням від 06.03.2008 року чинності, так як в справі відсутні докази вручення протоколу комісії відповідачеві. Відповідні документи були надіслані на адресу відповідача. Доказом надіслання претензії є фіскальний чек № 1129 від 02.11.2010 року. Згідно пункту 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з вручення протоколу споживачу, останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Відповідач не скористався визначеним порядком оскарження даного акту.
Місцевий суд також не взяв до уваги, що згідно пункт 6.20 ПКЕЕ у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Тому, є безпідставними висновки про те, що оскільки відповідач не був присутній на комісії по розгляду та нарахуванню по даному акту, то відсутні підстави застосовувати положення про здійснення розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії.
Акт ЮО № 003809 від 28.02.2008 року містить всі необхідні та достатні дані, так як конкретного переліку всіх достатніх даних не визначено ні діючими ПКЕЕ, ні умовами укладеного договору, ні іншими нормативним документами. В акті зазначено, що оглядом на місці встановлено порушення пункту 6.20 ПКЕЕ - порушення розрахункового обліку електричної енергії (лічильник згорів), зазначено тип, номер лічильника та вказано пломбу, якою запломбовано та знято даний прилад обліку. Тобто відповідно до п. 6.2.4. споживач несе відповідальність за пошкодження засобу обліку, споживання електричної енергії поза засобами обліку інших дій, що призвели до недообліку електричної енергії.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи, наведені прокурором в апеляційній скарзі, колегією суддів приймаються до уваги з огляду на те, що вони є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню, із прийняттям нового рішення про задоволення позову в повнму обсязі.
Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита, державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника Прокурора Вінницького району Вінницької області задоволити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 10.02.2011 року у справі № 4/26-11 скасуати.
Прийняти нове рішення.
Позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5 " (21001, м. Вінниця, Ленінський район, проспект Юності, 61, код 32719104) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" (21008, с. Бохоники, Вінницького району, Вінницької області, вул. Гніванське шосе, 1 код 25512876) 1527,05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5" (21001, м. Вінниця, Ленінський район, проспект Юності, 61, код 32719104) до Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - 5" (21001, м. Вінниця, Ленінський район, проспект Юності, 61, код 32719104) до Державного бюджету України 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.