РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2011 р. Справа № 15/1275-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Тимошенко О.М. ,
судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Яковлєв Д.В.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з"явився
Від відповідача - голова правління Тесля О.А.; представник ОСОБА_1 дов.№63 від 02.02.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.01.11 р. у справі № 15/1275-10 (суддя Муха М.Є. )
за позовом Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області
до Відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат"
про стягнення в сумі 3 575 568 грн. 45 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 січня 2011 року у справі № 15/1275-10 позов Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про стягнення 3575568,45 грн. шкоди задоволено.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (Хмельницька область, м.Полонне вул. Академіка Герасимчука, 190б код ЄДРПОУ 05471879) на користь Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (м. Хмельницький вул. І. Франка, 2/2, код 34971547) для зарахування на р/р 31516921700363, одержувач коштів -УДК у Полонському районі, код класифікації 24062100, код одержувача 23565584, МФО 815013, банк одержувач - ГУДКУ у Хмельницькій області 3 575 568грн. 45коп. (три мільйони п"ятсот сімдесят п"ять тисяч п"ятсот шістдесят вісім гривень 45коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" (Хмельницька область, м.Полонне вул. Академіка Герасимчука, 190б код ЄДРПОУ 05471879) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, державне мито в сумі 25 500 грн. 00коп. (двадцять п"ять тисяч п"ятсот гривень 00коп.), а в доход державного бюджету на р/р 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264, код ОКРО 23565225, ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн. 00 коп. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
Відповідач Відкрите акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати, в позові відмовити. Апеляційну скаргу обгрунтовує наступним.
Посилається на те, що при відборі проб води не проводилась консервація після відбору, що призвело до викривлення результатів хімічних аналізів.
Відповідач вважає що, суд не звернув увагу на той факт, що є невідповідність в Методиці розрахунку заподіяних збитків що вказані збитки нараховані відповідачу у сумі 3 575 568,45 грн. на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. Наказом Міністерства охорони НПС України № 389 від 20.07.2009 року, відповідно до п. 1.2. якої, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об"єктів, у тому числі пов"язаного з самовільними та аварійними скидами у водний об"єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів, забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором використанням води та скидрм забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Крім того, позивач при розрахунках завданої шкоди вказує, що скид здійснювався у водний об"єкт рибогосподарського користування II категорії, (р. Хомора). Однак відповідно до довідки № 499 від 13 квітня 2011 року дане водоймище протягом останніх 3 років нікому у користування для розведення риби не надавалася, а тому говорити проте, це рибогосподарський об"єкт не можна. Збитки в претензії держекоінспекції ідуть в порівнянні до гранично допустимої концентрації (ГДК), а відповідно до п. 2.4. Методики передбачено з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. При проведенні розрахунків завданих збитків, особа, яка проводила розрахунок застосовувала показники гранично допустимої концентрації (ГДК) водоймища рибогосподарського призначення. Однак водоймище в яке здійснюється скид, знаходиться в межах населеного пункту м. Полонного, а отже не є рибогосподарською водоймою.
Нараховуючи відповідачу збитки посилаючись на цю Методику позивачем не надано суду жодного доказу того, що самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування відповідачем призвело до забруднення водних об"єктів, у тому числі пов"язаного з самовільними та аварійними скидами у водний об"єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, тоді як згідно з п. 1.2. зазначеної Методики цей наслідок є обов"язковою умовою для застосування цієї Методики при нарахуванні збитків. Як доказ того, що ніяких шкідливих скидів підприємство не робило підтверджує Довідка ДП «Західвибухпрому», про те, що за вказаний у претензії період, а це з 26 січня 2010 року по 21 квітня 2010 року, жодних вибухів не проводилось.
Ще до закінчення терміну дії попереднього дозволу товариство вчинило усі дії необхідні для його вчасного отримання, на момент проведення перевірки документи знаходилися на погодженні у відповідних органах, але з незалежних від нього причин вчасно його не отримало. Вважає, що вина відповідача у здійсненні ним самовільного спец водокористування у період з січня 2010 року по 15 червня 2010 року відсутня, а відтак відсутні підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Звертає увагу суду на той факт, що санепідемстанція Полонського району проводячи аналіз води не виявила ніяких перевищень в воді хімічних речовин, та свої розрахунки прив"язувала до того, що водний об"єкт є господарсько-побутового призначення, а не рибогосподарського. Фактично в отриманих держекоінспекцією результатах не видно з чим вони порівнювались - якщо з ГДС то вони на момент відбору проб води були ще не готові, а якщо з ГДК водойми - то кількісні показники не проставлені в протоколі відбору проб води, а тому для відповідача залишився невідомим той факт, чи були відхилення від норми чи ні.
Автомобіль, в якому перевозились проби позивачем з м. Полонного до лабораторії м. Хмельницького, не забезпечений холодильником для підтримання нормативної температури згідно ДСТУ ІSО 5667-3-2001.
Позивачем не відібрані арбітражні (контрольні) проби води на скиді зворотних вод в струмок Гримлячий для проведення незалежного лабораторного дослідження води, на вимогу відповідача.
По розрахунку розміру збитку позивачем зроблено посилання, що скид зворотних вод здійснюється в р. Хомора об'єкт рибогосподарського призначення II категорії. Коли фактично скид зворотних вод здійснюється в струмок Тремтячий в межах населеного пункту, що підтверджується актом відбору проб № 30 від 22.04.2010 року та довідкою Міськвиконкому.
Позивачем невірно визначена категорія водного об'єкту, в який здійснюється скид зворотних вод.
Відповідно до Правил охорони поверхневих вод, які затверджені Постановою № 465 від 25.03.1999 р. п. 7 «ділянки об'єктів, які знаходяться в межах населеного пункту, нормативи встановлюються як для води господарсько-побутових потреб, а не рибогосподарського призначення II категорії».
Невірно встановлена категорія водного об'єкту приводить до невірного нарахування збитків, тому що в формулу нарахування збитків введений Ккат 1,6, а потрібно було б ввести Ккат - 1.
Крім того від не вірно встановленої категорії водного об'єкту, позивачем невірно примінені показники ГДК, тому що ГДК для водних об'єктів господарсько-побутового призначення значно збільшені відповідно з водним об'єктом рибогосподарського призначення ІІ-ї категорії (див. порівняльну таблицю).
Позивачем невірно вказані ГДК на завислі речовини і мідь.
По завислим речовинам відмічено, що не встановлюється, а правильно відповідно до САНПІН 4630-88 - 0,25 мг/л збільшується до фактичного показника.
По міді позивачем прийнято ГДК 0,007 мг/л, а потрібно збільшити до фонового показника.
Не вірно прийняті ГДК речовин привели до невірного проведення розрахунків збитків в сторону їх збільшення.
Позивачем порушені вимоги методики розрахунку розмірів відшкодування збитків в частині відбору проб та проведення хімічних аналізів.
Даною методикою передбачається відбір та проведення 3-х аналізів (початок, середина і кінець скиду).
Позивачем проведено один аналіз скиду через одну добу після припинення скиду.
Позивачем безпідставно нараховані збитки по таких речовинах, як мідь, цинк, нікель, тому що відповідно до Постанови КМУ № 1100 від 11.09.1996 р. список А ці речовини не нормуються.
Крім того позивачем збитки нараховані за забруднення являються абсурдними, поскільки скид зворотних вод за хімічним складом по всім нарахованим речовинам на 10-60% менший за ГДК водойми. А ГДК водойми це еталон чистої придатної води.
Відповідач не признає об'єм скиду зворотних вод в кількості 84000 м3, тому що довідка являється не офіційною і підписана особою не уповноваженою з питань підпису таких документів.
Посадова особа від позивача Хоменко С.О., яка проводила відбір зворотних вод 22 квітня 2010 року, не була атестована для здійснення відбору води.
Також відбір зворотних вод здійснювався разовою пробою, а не об"єднаною.
Зокрема, наявні істотні порушення під час здійснення відбору води для проб, а саме: проби в кількості трьох були відібрані 22.04.2010 року але при цьому були не вірно визначені місця де вони були відібрані. Практично вода не відбиралася в місці самого безпосереднього скиду, тобто в самій трубі Дана проба є необхідною на думку відповідача для того, щоб можна було визначити рівень забрудненості води, яка скидається підприємством в водоймище, яке в свою чергу є відстійником, тобто вода перш ніж потрапити до безпосереднього русла річки відстоюється. Не було взято пробу вище скиду, оскільки на думку відповідача, це дасть змогу побачити стан води, яка впадає в водоймище без впливу на неї кар"єрних вод. Третя проба, яка була зроблена працівниками держекоінспекції, як вказано в Протоколі № 30 від 28 квітня 2010 року, була зроблена на 500 м нижче скиду.
Крім того відповідач посилається на ту обставину, що рішення місцевого господарського суду прийнято без його участі. Суд не врахував ту обставину, що на момент розгляду справи представник відповідача хворів, а підприємство відповідно до наказу №116 від 29.12.2010 року не працювало, що позбавило відповідача надати докази в заперечення позовних вимог.
До апеляційної скарги відповідач додав звіт про проведення екологічного аудиту, як на підтвердження своїх доводів.
В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду відповідач підтримує доводи апеляційної скарги.
Позивач державна екологічна інспекція в Хмельницькій області заперечує доводи апеляційної скарги з підстав викладених в позовній заяві, рішенні місцевого господарського суду, у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду 10 травня 2011 року представник позивача був відсутній. Оголошувалась перерва на 17 травня 2011 року. Сторони розписались в протоколі судового засідання.
В судове засідання 17 травня 2011 року представник позивача не з"явився. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.
Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відкритого акціонерного товариства „Полонський гріничий комбінат”.
Перевіркою встановлено факт скидання відповідачем зворотних (кар"єрних) вод в річку Хомора через струмок Грем"ячий, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об"єкти, що підтверджено актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №86/06/10 від 20-22 квітня 2010р. актом відбору проб №30 від 22.04.2010р., протоколом №30 від 28.04.2010р. вимірювання показників складу та властивостей проб вод.
Перевірка проводилась в присутності голови правління ВАТ „Полонський гірничий комбінат” Мирончука О.І. і акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №86/06/10 від 20-22 квітня 2010року підписаний без зауважень.
Відповідно до довідки виданої відповідачем Державній екологічній інспекції, на ВАТ "Полонський гірничий комбінат" на протязі періоду з 26.01.2010р. по 21.04.2010р. з кар"єру скинуто 84тис. куб.м води в струмок Грем"ячий.
Розрахунок розміру збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення річки Хомори через струмок Грем"ячий пов"язаного із самовільним скидом забруднюючих речовин із зворотними (кар"єрними) водами зроблено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р.
Внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин із зворотними (кар"єрними) водами ВАТ "Полонський гірничий комбінат" завдано збитків державі на суму 3575568грн.45коп.
Постановою від 27.04.2010р. №007637/06 на голову правління ВАТ „Полонський гірничий комбінат” Мирончука О.І. накладено адміністративне стягнення за порушення ст.ст.44, 70 Водного Кодексу України в зв'язку з здійсненням скиду кар"єрних вод у струмок Грем"ячий, що впадає в річку Хомора без нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об"єкти.
На підставі акту перевірки, позивач направив на адресу відповідача лист №2799/03 від 13.05.2010р. з вимогою про сплату коштів у сумі 3575568грн.45коп. на відшкодування заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди в місячний термін, а в зв’язку з несплатою відповідачем зазначених коштів, позивач звернувся із позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд прийшов до висновку про обгрунтованість позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи-катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Відповідно п.б ст.20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території згідно Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за №119/13386, покладено на Державну екологічну інспекцію.
Згідно ч.5 цього Положення, Інспекція вправі обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виконувати в установленому порядку відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин на об'єктах, що обстежуються; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.46 Водного Кодексу України водокористування вод здійснюється в порядку загального і спеціального водокористування. Спеціальне водокористування (ст.48 Водного Кодексу України) - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Спеціальне водокористування здійснюються на підставі дозволу юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. (з наступними змінами і доповненнями), п.1 ст.111 Водного Кодексу України - підприємства, установи організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ст.69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами позивача встановлено факт скидання відповідачем зворотних (кар"єрних) вод в річку Хомора через струмок Грем"ячий за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об"єкти, внаслідок чого природному середовищу завдано шкоду в розмірі 3575568грн.45коп., розраховану відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р.
Позовні вимоги підтверджуються належними доказами - актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, постановою про накладення адміністративного стягнення, розрахунком розміру шкоди, є обгрунтованими та не спростованими відповідачем, відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судова колегія вважає, що є недоведеними обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. А саме, недоведений факт скидання відповідачем зворотних (кар"єрних) вод в річку Хомора через струмок Грем"ячий за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об"єкти, внаслідок чого природному середовищу завдано шкоду, розраховану відповідно до Методики.
Судова колегія приймає до уваги наступні обставини.
Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області 20-22 квітня 2010 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, результати якої закріплено Актом №86/06/10.
В результаті перевірки було встановлено, що у період з 25.02.2010 року по 22.04.2010 року здійснювався самовільний забір води, а також здійснювались самовільні скиди стічних вод у струмок Грим'ячий.
Згідно даних, наданих при проведенні перевірки обсяг самовільно відібраних поверхневих вод за цей період склав - 2 тис.м3. Скид кар'єрних вод - 84 тис.м3.
22 квітня 2010 році в процесі перевірки проведено відбір 4 проб води (З проби на скиді стічних вод (в 11.00, 12.00 та 13.00) і 1 на відстані 500м нижче скиду в 12.00).
Протоколом №30 вимірювання показників складу та властивостей проб води від 28 квітня 2010 року було встановлено, у відібраних пробах води перевищення гранично-допустимих скидів.
В результаті цієї перевірки голову правління ВАТ "Полоиський гірничиі комбінат" було притягнуто до адміністративної відповідальності - штраф у розмірі 136 грн. 00 коп.
Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області №17/10 від 05.05.2010 року було тимчасово заборонено з 10 травня 2010 року господарську діяльність ВАТ "Полонський гірничий комбінат" по здійсненню забору поверхневих вод із струмка Грим'ячий та скиду кар'єрних вод у струмок Грим'ячий.
23.06.2010 року ВАТ "Полонський гірничий комбінат" звернулось до Начальника Державної екологічної інспекції Хмельницької області із листом №352 про усунення причин для заборони господарської діяльності у сфері спецводокористування.
30 червня 2010 року Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області підприємству надано Дозвіл №17/10/1-В на відновлення господарської діяльності.
23 червня 2010 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на підставі листа прокуратури Полонськогс району №49-549 від 20.06.2010р., результати якої закріплено Актом №126/06/10.
В результаті перевірки встановлено, що в період з 22.04.2010 року по 15.06.2010 року ВАТ "Полонський гірничий комбінат" здійснювало самовільний забір поверхневих вод із струмка Грим'ячий. А також, здійснювало самовільний скид кар'єрних вод. Обсяги самовільного забору та скиду вод в Акті не приводяться.
До посадових осіб об'єкту екологічного аудиту можуть бути застосовані санкції у вигляді адміністративного штрафу за наступні порушення:
1.Самовільне спецводокористування;
2.Неналежне ведення первинного обліку водоспоживання та водовідведення;
3.Порушення заборони на тимчасове припинення господарської діяльності у сфері спецводокористування.
4.Недотримання умов дозволу на спеціальне водокористуваня, в частині умов скиду кар'єрних вод.
Окрім того, за самовільний забір поверхневих вод у період з 25.01.2010року по 16.06.2010 року, у разі належного підтвердження обсягів самовільного відбору води та інших факторів, підприємству можуть бути нараховані збитки на умовах визначених Методикою розрахунку розмірів, відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 року.
Збитки за забруднення поверхневих вод внаслідок самовільного скиду кар'єрних вод за період з 25.01.2010року по 16.06.2010 року згідно Методики розрахунку розмірів, відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 року, не можуть бути нараховані, через відсутність встановлення окремих фактичних даних, як обов'язково повинні застосовуватись при розрахунку згідно визначених Методикою формул.
Методика розрахунку розмірів, відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів передбачає нарахування збитків заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично-допустимого скиду за формулою (17):
За = Кс х Ккат х Кр х кз (Мі1 + Мі2 +... Міm ) х (гама)і, (17)
де Кс = 1,5 - коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;
Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2;
Кр - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3;
з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;
- кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;
М - маса наднормативного скиду і-тої забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;
(гама), - визначається за формулою (13).
Розрахунок маси наднормативного скиду (М) забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою (4):
Мі = Сіф х Qіф х t х 10-6,
де Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;
Сіф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/куб.м;
іф - фактичні витрати зворотних вод, куб.м год;
- тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;
10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.
Як видно із приведених вище формул Методики, нарахування збитків відбувається саме за наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними водами. Усі ці розрахунки відштовхуються від конкретного виду забруднюючої речовини (Мі1 + Мі2 +... Міm ), маси наднормативного скиду цієї речовини (Мі) та середньої фактичної концентрації забруднюючої речовини за весь розрахунковий період (Сіф), яка визначається наступним чином:
Середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою (5):
Сіф = (Cin1 + Cin +... Cin3 )/n,
де Сi - концентрація і-тої забруднюючої речовини у n-й відібраній пробi;
n - кількість відібраних проб.
Отже для, визначення середньої фактичної концентрації забруднюючої речовини потрібно декілька проб. Вимоги до їх відбору приведенні в п.2.4,-2.5. Методики.
Згідно п.2.4. Методики - з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду (п.2.5.).
Отже, відповідно до Методики проби води мають бути відібрані:
-перша —в момент встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням нормативів гранично-допустимих скидів (початок розрахункового періоду);
-остання —в кінці розрахункового періоду (в даному випадку до одержання дозволу на спеціальне водокористування та припинення самовільного скиду);
-у разі, якщо проміжок часу з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням нормативів гранично-допустимих скидів до дня отримання дозволу на спецводокористування перевищує 5 днів між першою та останньою пробою має бути відібрано щонайменше ще одну пробу.
Таким чином, розрахувати завдані збитки за період з 26 січня по 21 квітня 2010 року (до моменту встановлення факту скидання вод з перевищенням гранично-допустимих скидів) згідно Методики неможливо.
Це обумовлено тим, що оскільки в цей період аналізи проб зворотних вод не відбирались, тож невідомо чи були присутні в цей період у кар'єрних водах забруднюючі речовини. А якщо були, то які саме, яка їх маса та середня концентрація.
Завдання збитків у період з 26 січня по 21 квітня 2010 року, у разі скидання із зворотними водами забруднюючих речовин, могло мати місце. Однак, відсутня належна доказова база, яка б давала можливість згідно Методики розрахувати розмір таких збитків (див. графік 5.1.).
Згідно п.п.2.4 і 2.5 Методики момент встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням нормативів гранично-допустимих скидів (початок розрахункового періоду) —10:00 година 22 квітня 2010 року, коли було розпочато відбір першої проби води.
Момент повного припинення порушення (самовільного скиду зворотних вод) - кінець розрахункового періоду —00:00 година 16.06.2010 року –дата отримання дозволу на спецводокористування.
Отже, тривалість розрахункового періоду з 22.04.2010р. по 15.06.2010р. (включно) - 55 днів.
Таким чином, для розрахунку збитків за період з 22.04.2010р. по 15.06.2010р. не вистачає ще щонайменше двох проб (однієї проби в кінці розрахункового періоду, і однієї проби, відібраної між 22 квітням та 16 червням 2010 року (див. графік 5.1.).
Застосування трьох проб відібраних 22 квітня 2010 року для визначення збитків за період з 22 квітня по 15 червня 2010 року (включно) є некоректним. Оскільки перша проба згідно Методики відбирається на початку розрахункового періоду, а остання в кінці розрахункового періоду, то при застосуванні для нарахування збитків результатів дослідження проб, відібраних 22 квітня 2010 року, розрахунковий період становитиме не 55 днів, а 3 години з 10:00 по 13:00 22 квітня 2010 року.
Багаторазовий відбір проб та встановлення вмісту забруднюючої речовини у зворотних водах впродовж всього розрахункового періоду, а не окремого дня, здійснюється для визначення середньої фактичної концентрації забруднюючої речовини у зворотних водах. Для цього необхідно відібрати проби води на початку і в кінці розрахункового періоду, а якщо цей період тривалий, то відбирається додаткова проба в середині такого розрахункового періоду. В такому випадку можна стверджувати про правильність та достовірність визначення середньої фактичної концентрації забруднюючої речовини в зворотних водах. У разі відібрання проб за кілька годин в один і той самий день існує загроза застосувати разову концентрацію, яка може у кілька разів перевищувати фактичну середню концентрацію та не відповідати реальній ситуації.
Використання результатів аналізу проби води відібраної 23.06.2010 року (якщо такий аналіз проводився) для нарахування збитків за період з 22.04.2010р. по 15.06.2010р. (включно) також не відповідає вимогам Методики, оскільки остання проба має бути відібрана «в кінці розрахункового періоду» (п.2.5. Методики), а не після закінчення розрахункового періоду.
Згідно п. 1.4. Методики державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Отже, з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів - 22 квітня 2010 року державними інспекторами мали вживатись заходи щодо моніторингу скидів об'єкту екологічного аудиту з метою встановлення достовірних даних про обсяги наднормативного скиду та розрахунку реальних розмірів завданих збитків.
Як видно з матеріалів справи, на кінець розрахункового періоду з 22.04.2010р. по 15.06.2010р. (включно) не припадає жодної проби, що суперечить вимогам п.2.5. Методики, а отже унеможливлює визначення фактичної середньої концентрації забруднюючої речовини та розрахунок реального розміру завданих збитків.
Таким чином, на підставі аналізів проб, відібраних 22 квітня 2010 року, нарахування збитків за весь розрахунковий період з 22.04.2010 по 15.06.2010 року (включно) суперечить Методиці, оскільки зазначені проби не дають можливості встановити середню фактичну концентрацію забруднюючих речовин у зворотних водах за весь розрахунковий період. Фактично, зазначені проби дозволяють визначити середню фактичну концентрацію лише з 10:00 по 13:00 годину 22 квітня 2010 року. Застосовувати середню фактичну концентрацію забруднюючої речовини визначену за три години першого дня розрахункового періоду до всього періоду тривалістю в 55 днів є некоректним, оскільки отримані результати не відображатимуть середню фактичну концентрацію за весь розрахунковий період (див. графік 5.1.).
На підтвердження доводів апеляційної скарги, відповідач подав Звіт зроблений на його задоволення товариством з обмеженою відповідальністю дослідно-виробничим малим підприємством "Пласт".
Судова колегія вважає, що вказаний Звіт не є додатковим доказом в розумінні ст.101 ГПК України, оскільки він не встановлює будь-яких фактичних даних, а лише підтверджує доводи апелянта, роз"яснює застосування Методики.
Судова колегія вважає, що сам факт притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб відповідача, не свідчить про вину підприємства, не може бути підставою для звільнення від доказування в розумінні ст.35 ГПК України.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про наявність вини відповідача, не відповідає обставинам справи.
Разом з тим, судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що прийняття рішення місцевим господарським судом, позбавило його права на захист.
Місцевий господарський суд не порушив норми процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 30 грудня 2010 року (а.с.70) відкладено розгляд справи на 18 січня 2011 року (дата прийняття оскаржуваного рішення).
17 січня 2011 року місцевий господарський суд отримав заяву відповідача про відкладення слухання справи (а.с.72). З якої вбачається, що відповідач знав про судове засідання. Як правильно зазначено в рішенні місцевого господарського суду, відповідач не позбавлений можливості реалізувати свої права та обов"язки через іншого представника.
Таким чином, Рівненський апеляційний господарський суд не задовольняє клопотання відповідача подане 15.04.2011 року про залучення додаткових доказів, а саме:
-довідки виконавчого комітету Полонської міської ради, Хмельницької області №488 від 12.04.2011 року;
-листа виконавчого комітету Полонської міської ради, Хмельницької області №499 від 13.04.2011 року;
-довідки ДП "Західдорвибухпром";
-план земної поверхні ВАТ "Полонський гірничий комбінат".
Відповідач не довів неможливість подання вказаних доказів суду першої інстанції.
Однак рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав викладених вище.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" на рішення господарського суду Хмельницької області від 18 січня 2011 року по справі №15/1275-10 задоволити.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 18 січня 2011 року по справі №15/1275-10 скасувати. В позові відмовити.
3. Стягнути з позивача Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на користь відповідача Відкритого акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" 12500 грн. витрат по державному миту за подання апеляційної скарги.
4. Матеріали справи №15/1275-10 повернути в господарський суд Хмельницької області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Грязнов В.В.