КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-5/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Терещенко Н.І.  

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                                                          Желтобрюх І.Л.

суддів                                                                                   Мамчура Я.С., Шостака О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області на постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 14 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ в м. Ватутіне Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині виконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з вимогою зобов'язати нарахувати та виплатити йому як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з 13.06.2010 року, з урахуванням уже отриманих сум.

Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 14 січня 2011 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача та  зобов’язано здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 13 червня 2010 року,  з урахуванням  отриманих виплат за вказаний період.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183-2 КАС України, справи цієї категорії розглядаються судами І інстанції у скороченому провадженні, однак порушення судом першої інстанції зазначеного припису не є підставою для скасування судового рішення та не позбавляє суд апеляційної інстанції права переглянути справу в письмовому провадженні відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 197 КАС України.

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 195 КАСУ суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги у разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегією суддів апеляційного суду, як і районним судом, встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку відповідача та має статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

З урахуванням абз. 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України за № 530 від 28.05.2008 (який вимагав проводити підвищення пенсій у розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних), у 2010 році позивачу виплачувалася щомісячно соціальна допомога в розмірі 49,80 грн., що менше встановлених законодавством на відповідний період 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при призначені позивачу надбавки до пенсії як дитині війни слід виходити з саме положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів вважає правомірним при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. 3 Конституції України, ст. 17 Закону  України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. 3 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р., ст. 19 ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.

Разом з тим, під час винесення рішення судом першої інстанції, не вставлено кінцевих меж періоду, за який позивач має право на вказану доплату до пенсії.

Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 13.12.2010 року, з урахуванням змін до позову у судовому засіданні,  суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання перерахувати позивачу доплату до пенсії підлягають задоволенню починаючи з 13.06.2010 року по 14.01.2011 року (дата винесення рішення). Оскільки не можливо зобов»язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, так як порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.

 Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

 За  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом зазначення в резолютивній частині дати, до якої підлягає перерахунок та виплата пенсії у розмірах визначених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд ухвалив,  

У Х В А Л И В :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області –задовольнити частково.

 Змінити постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 14 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, виклавши абзац третій  резолютивної частини постанови наступним чином:

«Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 13.06.2010 року по 14.01.2011 року з врахуванням раніше здійснених виплат».

В решті постанову –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий:                                                                              І.Л. Желтобрюх  

Судді:                                                                                           Я.С. Мамчур