КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-10144/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М.
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
28.12.2010 ТзОВ «Фора» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001182300/2 від 29.11.2010, № 0001192300/2 від 29.11.2010.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням норм чинного податкового законодавства, у той час, як позивачем дотримано вимоги Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість», а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001182300/2 від 29.11.2010 та № 0001192300/2 від 29.11.2010 підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Фора»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.12.2009.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 330/23-2/32294897 від 29.06.2010.
Перевіркою встановлено порушення: п. 1.19 ст. 1 та п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»- не утримано податок з доходів фізичних осіб з грошових сум, виплачених приватному нотаріусу ОСОБА_2 у вересні 2008 року у розмірі 1676,00 грн., п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1 Перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4871149,00 грн., п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 22690107,00 грн., пп. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 244 від 30.06.2005, вимог ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а саме здійснення господарської діяльності без отримання відповідної ліцензії.
На підставі вищевказаного акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000682300/0 від 12.07.2010, № 0000692300/0 та 0000702300/0 від 12.07.2010, згідно з якими позивачу визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги позивача, ДПА України у Київській області скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу № 0000682300/0 від 12.07.2010, в частині визначення позивачеві 1122831,50 грн. основного платежу та 1133326,00 грн. фінансових санкцій, податкове повідомлення-рішення № 0000692300/0 від 12.07.2010, в частині визначення позивачу 21262088,90 грн. основного платежу та 10631044,45 грн. фінансових санкцій, а також скасовано повністю податкове повідомлення-рішення № 0000702300/0 від 12.07.2010.
ДПА України у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001182300/0 від 29.11.2010, згідно з яким позивачу визначено зобов`язання з податку на прибуток підприємства (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 3191590,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001192300/2 від 29.11.2010, згідно з яким позивачу визначено зобов`язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 1884094,65 грн.
У відповідності до Законів «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість»право на включення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв`язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у липні та вересні 2008 року між ТзОВ «Фора»та ТзОВ «Компані Стріт» укладені договори № 14/15 від 01.07.2008 та № ПР 30/09-08 від 30.09.2008, згідно з якими ТзОВ «Компані Стріт»зобов`язувалось виконати навантажувально-розвантажувальні роботи в магазинах ТзОВ «Фора». Вказані договори підписані виконуючим обов`язки директора ТзОВ «Компані Стріт»ОСОБА_3 та скріплені печаткою товариства.
За виконані роботи позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ТзОВ «Компані Стріт»кошти в розмірі 6280304,17 грн., що підтверджується банківськими виписками.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.
Для підтвердження господарських операцій позивачем надані договори на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт № 14/15 від 01.07.2008 та № ПР30/09-08 від 30.09.2009, акти виконаних робіт до вказаних договорів, податкові накладні. Вказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, містять необхідні та достатні реквізити для ідентифікації контрагентів.
Отже, факт виконання робіт за договорами підтверджується первинними документами –банківськими виписками про перерахування коштів, актами прийому-передачі робіт (надання послуг) та податковими накладними (а.с. 156-227 том 1, а.с 5-142 том 2).
Виходячи з того, що виконуючий обов`язки директора ТзОВ «Компані Стріт»ОСОБА_3, який підписав вказані угоди, не є уповноваженою особою, оскільки на період їх укладення директором та засновником ТзОВ «Компані Стріт»значився ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач дійшов висновків, що відповідно до ч. 1, 5, ст. 203, п.1 ст. 215, ст. 228 ЦК України договори № 14/15 від 01.07.2008 та № ПР 30/09-08 від 30.09.2008 мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону.
З такими висновками податкового органу колегія суддів не погоджується та вважає, що на вимогу ст. 203 ЦК України вищевказані договори не суперечать вимогам ЦК України, ГК України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства. В момент вчинення договорів сторони дійшли згоди з усіх істотних умов такого виду договорів.
За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність будь-яких належних та допустимих доказів щодо нікчемності вищевказаних договорів. Зазначені договори також не визнавались недійсними судом.
Згідно ст. 215 ЦКУ нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.
Отже, оскільки нікчемність укладених позивачем договорів прямо не встановлена законом, твердження відповідача про їх нікчемність є безпідставним.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані всі необхідні документи, які складалися відповідно до умов передбачених чинним законодавством.
На виконання вимог ст. 71 КАС України докази про відсутність повноважень на підписання вищевказаних договорів виконуючим обов`язки директора ТзОВ «Компані стріт»ОСОБА_3 відповідачем не надані.
Крім того, колегія суддів вважає, що ТзОВ «Фора» не могло знати про ніби то протиправний характер дій свого контрагента, а тому не може нести фінансову відповідальність за наслідками договірних відносин. Будь-які докази про те, що позивачу було відомо, що виконуючий обов`язки директора ТзОВ «Компані Стріт»ОСОБА_3, який підписав вказані угоди не є уповноваженою особою на підписання таких договорів відсутні.
З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області –залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
Л.М. Гром
Повний текст виготовлено 24 травня 2011 року.