Головуючий у 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року справа №2а-562/10/1214
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чумака С.Ю.
суддів
Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
при секретарі Копиці С.В.,
за участю позивача ОСОБА_4 та представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 9 лютого 2011 року в адміністративній справі № 2а-562/11/1214 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної відповідно до норм частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-12 ( далі – Закон № 796), в розмірі 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, збільшивши її у 2,5 рази відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27.12.2005 року № 1293 ( далі – Постанова № 1293).
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 9 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії відповідно до Постанови № 1293 та зобов'язано останнього провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, збільшивши її у 2,5 рази згідно Постанови № 1293 з 1 грудня 2010 року.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до вимог Постанови № 1293 має право на збільшення в 2,5 рази пенсії, яку він отримує.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій постанову суду просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити, оскільки Постанова КМУ від 27.12.2005 року № 1293 передбачала збільшення у 2,5 рази пенсії, які були призначені та виплачувались станом на 01.01.2006 року і фактично ця Постанова була вже виконана у 2006 році, коли розмір пенсії позивача збільшено в 2,5 рази. Будь-яких наступних перерахунків розміру пенсії ця постанова не передбачала. Також зазначив, що Постанова № 1293 передбачала збільшення пенсії, які були призначені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1. Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги, що раніше рішенням суду вже було зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 54 Закону № 796, однак без урахування вимог Постанови № 1293.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду скасувати за наступними підставами.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що позивач є інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-12, як інвалід 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Постановою № 1293, з метою здійснення подальших заходів щодо диференціації розмірів пенсій було прийнято рішення про збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону № 796: у 3,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей; у 2,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей.
Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи – 540 гривень, II групи – 500 гривень, III групи – 467 гривень; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи – 440 гривень, II групи – 400 гривень, III групи – 370 гривень.
Згідно п. 4 Постанови № 1293 вона набрала чинності з 1 січня 2006 року.
За постановою Лисичанського міського суду від 21 серпня 2007 позивач отримує державну пенсію як інвалід 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 листопада 2006 року.
Таким чином, пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком була встановлена позивачу за вказаним судовим рішенням з 1 листопада 2006 року, а Постанова № 1293 передбачала збільшення пенсій, які були призначені та виплачувались станом на 1 січня 2006 року, за своїм правовим змістом щодо застосування має одноразовий характер і фактично відносно позивача у 2006 році вже була виконана – пенсія позивача з 1 січня 2006 року збільшена у 2,5 рази, що сторонами не оспорюється. Положення постанови № 1293 не передбачають повторного збільшення пенсії у 2,5 рази після призначення її нового розміру.
Крім того, згідно п. 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
В теперішній час згідно позивачу пенсія відповідачем встановлена і виплачується в розмірі не нижче, ніж передбачений частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто відповідно до вимог діючого законодавства та Конституції України, і підстав для застосування до цього розміру пенсії положень Постанови № 1293 немає, оскільки це суперечить положенням як п. 6 статті 92 Конституції України, так і статті 54 Закону № 796, який є спеціальним Законом, що визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок… соціального захисту потерпілого населення.
Крім того, застосування в теперішній час Постанови № 1293 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком станом на 1 грудня 2010 року також є протиправним, оскільки зазначена постанова набрала чинності 1 січня 2006 року і не підлягає застосуванню на майбутнє. До того ж вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1, а не пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яку позивач отримує в теперішній час.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні вимог позивача необхідно відмовити.
Повний текст виготовлено 16 травня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську – задовольнити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 9 лютого 2011 року в адміністративній справі № 2а-562/11/1214 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Лисичанську про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В.Ястребова