КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1217/10/2512 Головуючий у 1-й інстанції: Сова Т.Г.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"12" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Желтобрюх І.Л.
суддів Мамчура Я.С., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
3 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ в Менському районі Чернігівської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду; визнання неправомірною бездіяльності відповідача в частині виконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з вимогою зобов'язати нарахувати та виплатити йому як дитині війни, щомісячну державну допомогу за період з 01.01.2009 по 26.10.2010 року.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 18.11.2010 року у поновленні пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом позивачу відмовлено; адміністративний позов в частині вимог за період з 01.01.2009 по 25.04.2010 року залишено без розгляду; позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 26.04.2010 по 26.10.2010 року –задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Справа розглядається колегією суддів відповідно до ч. 3 п. 1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ст. 195 КАСУ суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги у разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегією суддів апеляційного суду, як і районним судом, встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку відповідача та має статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
З урахуванням абз. 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України за № 530 від 28.05.2008 (який вимагав проводити підвищення пенсій у розмірі 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних), у 2010 році позивачу виплачувалася щомісячно соціальна допомога в розмірі 49,80 грн., що менше встановлених законодавством на відповідний період 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при призначені позивачу надбавки до пенсії як дитині війни слід виходити з саме положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З огляду на вимоги ст. 8 ч. 4 та ст. 9 ч. 7 КАСУ, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів вважає правомірним при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком виходити з загальних засад законодавства, що регулюють це питання, - ст. 3 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абз. 3 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р., ст. 19 ч. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», абз. 8 ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому вказівка, що міститься у частині третій статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV, - про непоширення встановленого частиною першою цієї ж статті розміру мінімальної пенсії за віком на правовідносини, що не регулюються цим законом, - не може бути легітимною підставою для застосування мінімальної пенсії за віком у меншому розмірі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що районним судом зроблений правомірний висновок про необхідність задоволення позову і зобов'язання відповідача донарахувати позивачу різницю між виплаченою та належною до виплати (з урахуванням встановленої мінімальної пенсії за віком) сумами соціальної допомоги та провести виплату цієї заборгованості.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв’яку з чим суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Пенсійного Фонду України в Менському районі Чернігівської області - залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 18 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Л. Желтобрюх
Судді: Я.С. Мамчур
О.О. Шостак