КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-380/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кащук А.М.

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" травня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського адміністративного апеляційного суду у складі:

головуючого судді:                    - Степанюка А.Г.,

суддів:                                        - Кузьменко В.В., Шурко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.12.2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач 29.05.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною; зобов’язання Відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.06.2010 року по дату винесення постанови суду.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.12.2010 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язано УПФ України в Звенигородському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 29.05.2010 року по 14.12.2010 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –зміні з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу державна соціальна допомога як дитині війни має розраховуватися з 29.05.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів встановлено, що Позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі –Закон) він є дитиною війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно ст.6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року –734,00 грн.

Відповідачем не здійснено нарахування доплати до пенсії Позивача в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону, у зв’язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, яка встановлює фіксовані розміри таких виплат.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Проте, задовольняючи позовні вимоги з 29.05.2010 року, суд першої інстанції не врахував наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просив суд провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги дітям війни з 01.06.2010 року. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заяво, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З позовної заяви вбачається, що Позивач самостійно визначив період, за який просив суд зобов’язати Відповідача здійснити нарахування та виплату державної соціальної допомоги дітям війни з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком, а тому колегія суддів приходить до висновків про необхідність задоволення позову лише в межах позовних вимог, а саме з 01.06.2010 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте, при винесення рішення не врахував приписи норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції –зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 160, 197, 198, 201, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області –задовольнити частково.

Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.12.2010 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином: «Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з 01.06.2010 року по 14.12.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.».

В решті постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.12.2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий  суддя                                                                                                   А.Г. Степанюк

Судді                                                                                                      В.В. Кузьменко

                                                                                                              О.І. Шурко