КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1024/10 Головуючий у 1-й інстанції: Штих К.М.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про перерахунок пенсії, –
В С Т А Н О В И В :
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 листопада 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії позивача відповідно до ст..50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.09.2007 року по 30.09.2010 року та в подальшому здійснювати ці виплати.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі відповідач також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апелянтом строк на апеляційне оскарження постанови суду не пропущений, а тому немає підстав окремо вирішувати вказане клопотання.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.1.ч.1 ст.197 КАС України, оскільки відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (а.с.4) та є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов’язано з наслідками аварії на ЧАЕС згідно довідки МСЕК (а.с.6).
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на позивача поширюється дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині ст. ст. 50, 54, як інваліду ІІ групи з 01.09.2007 року до 30.09.2010 року.
Проте, судом першої інстанції при розгляді даної справи не було враховано причини та наслідки пропущення процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернулася за захистом своїх прав 20.10.2010 року та не просила поновити строк звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів вважає, що позивач дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав під час отримання нею такої пенсії.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01.09.2007 року по 20.04.2010 року знаходяться поза межами строку звернення до суду.
Як було вище зазначено колегією суддів, позивач віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІ групи.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІI групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено.
Таким чином, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№836 від 26 липня 1996 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Що стосується позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату доплати до пенсії відповідно до ст.39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення, оскільки позивач є працюючим пенсіонером, а тому відповідачем по справі повинен бути територіальний орган управління праці та соціального захисту населення.
Враховуючи, що у зв’язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції було неправильно вирішено справу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205,207, 212 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області –задовольнити частково.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 листопада 2010 року –скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Каневі Черкаської області, що пов’язані з виплатою пенсії ОСОБА_2 в розмірі, меншому ніж встановленому ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Каневі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії, за період з 20.04.2010 року по 30.09.2010 року, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.
Судді: Беспалов О.О.
Вівдиченко Т.Р.