КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-41/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бобровник О.В.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Кучми А.Ю.
суддів Бєлової Л.В., Гром Л.М.
при секретарі Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київській області про визнання дій неправомірними та зобов‘язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
16.11.2010 ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ГУ МНС України в Київській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання зарахувати строк навчання в Київському суворовському військовому училищі та перебування музикантським вихованцем у військовому оркестрі училища в загальний строк безперервної військової служби та перерахувати вислугу років на день звільнення в запас.
Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2011 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду –без змін.
Так, згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Солом`янський районний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 31.08.1979 зарахований до списків особового складу музикантських вихованців Київського суворовського військового училища, з 16.08.1980 по 25.06.1982 навчався у Київському суворовському військовому училищі, яке входило до системи військової освіти Міністерства оборони Радянського Союзу та згодом Міністерства оборони України. З 05.08.1982 по 02.09.1986 навчався у Ленінградському вищому артилерійському командному училищі. Після закінчення якого проходив військову службу у Збройних Силах Радянського Союзу та Збройних Силах України.
30.12.2009 позивач звільнений у відставку з кадрів МНС України за станом здоров`я згідно з наказом начальника ГУ МНС України в Київській області.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»початком перебування на військовій службі вважається день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Вказаний Закон набув чинності з 12.05.1992.
Дане положення Закону діяло в період з 12.05.1992 до прийняття змін до цієї статті 24 відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»від 18.06.1999, яка не передбачає, що навчання у військових ліцеях є початком військової служби.
Враховуючи те, що позивач навчався у Київському суворовському військовому училищі з 16.08.1980 по 25.06.1982 та перебував музикантським вихованцем у військовому оркестрі училища з 31.08.1979 по 16.08.1980, вказаний Закон свою дію на позивача в період його навчання у суворовському училищі та перебування музикантським вихованцем у військовому оркестрі цього училища не розповсюджує.
Крім цього, загальним нормативно–правовим актом, що здійснює правове регулювання проходження військової служби є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», частина 4 статті 2 якого містить вичерпний перелік видів військової служби. Однак, такого виду військової служби, як навчання у військовому ліцеї, згаданий перелік не містить. Стаття 2 Закону в редакції від 25.03.92 року також не визначає такого виду військової служби, як навчання у військовому ліцеї. Вказане свідчить про відсутність взагалі такого виду військової служби.
Згідно п. 2.6 «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей»(затвердженого Наказом МО України від 19.08. 2008 №407 та зареєстрованого в МЮ України 06.11.2008 № 1079/15770) до вислуги років для призначення пенсій не зараховуються періоди: а) перебування у військових частинах вихованців та юнг, а також у військових ліцеях та нахімовських училищах; б) перебування громадян у запасі та у військовому резерві Збройних Сил України, у тому числі перебування їх на зборах (командирських заняттях) у військових частинах; в) перебування засуджених військовослужбовців у дисциплінарній частині.
З огляду на викладене вбачається, що жодним Законом України, Положенням, Наказом МО України, не передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії навчання у суворовському училищі.
З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення, а постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 07.02.2011 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
Л.М. Гром
Повний текст виготовлено 24 травня 2011 року.