КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-4988/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,
при секретарі - Гончар Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та стягнення коштів у сумі 20 462 грн. 76 коп., -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та стягнення коштів у сумі 20 462 грн. 76 коп.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року - без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що затримання контейнерів відбулося не з 1-го, а з 9-го по 11 березня, а 11 березня 2010 року, після оформлення позивачем необхідних документів, вантаж був пропущений на митну територію України. Окрім того, відповідач діяв в межах та на підставі норм чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, 26 лютого 2010 року на адресу позивача до Одеського порту на підставі коносаменту B/L № TRISTO 81000S10 40118517 та згідно з вантажно - митною декларацією № 125000025/0/180591 було доставлено вантаж у 8-ми контейнерах: ARKU 4317191, ARKU 4325176, ARKU 4302484, ARKU 4204831, ARKU 4325638, ARKU 4314274, ARKU 4310896, ARKU 4332196 (а.с. 15 - 18).
9 березня 2010 р. позивачем, з метою отримання дозволу на ввезення на митну територію України зазначеного вантажу, до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було подано екологічну декларацію № 12227 (а.с. 10).
Даний факт підтверджується також записом у Журналі № 3 реєстрації здійснення екологічного контролю вантажів, що перетинають державний кордон України у пункті пропуску «Одеський морський торговельний порт»за 2010 рік, що, в свою чергу спростовує доводи апелянта щодо подання даної декларації 01 березня 2010 року (а.с.94).
У цей же день, об 16 год. 30 хв. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було здійснено затримку вантажу, про що складено акт затримки та здійснено відповідні відмітки на супровідних документах, а також витребувано додаткові документи на підтвердження того, що ввезений вантаж (картон) не являється відходами або дозвіл на транскордонне перевезення відходів (а.с. 7).
Згідно з актом затримки підставою для вчинення таких дій стала відсутність у позивача дозволу на транскордонне перевезення відходів (а.с. 7).
10 березня 2010 р. на звернення позивача Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (далі –Мінприроди) було надано роз’яснення № 1149/09/3-7 (далі –роз’яснення № 1149/09/3-7), в якому зазначалося, що поставлений картон не відноситься до категорії відходів, а, отже, отримання дозволу Мінприроди на його ввезення не передбачено (а.с. 14).
11 березня 2010 р., після отримання зазначеного роз’яснення Мінприроди, Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було надано дозвіл на ввезення затриманого вантажу (картону) на митну територію України.
Згідно ч.1 ст.1 Положення «Про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря»(далі - Положення), Інспекція є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) та входить до сфери його управління.
Відповідно до п.1 ст.4 Положення, основними завданнями Інспекції є здійснення державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.
Згідно ч.4 ст. 5 Положення Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірку фактів забруднення внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України, загибелі риб та інших водних тварин і рослин, подає позови про відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення природоохоронного законодавства, готує пропозиції щодо ліквідації негативного впливу цих факторів на навколишнє природне середовище.
На виконання завдань, що покладені на Інспекцію, остання, відповідно до ч.7 ст.5 Положення: здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України екологічний та радіологічний контроль транспортних засобів, у тому числі суден, військових кораблів, що перевозять вантажі, які містять промислову сировину, відходи виробництва, шкідливі хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища речовини, пестициди і агрохімікати, усі види риб, диких тварин і рослин, сировину з диких тварин та дикорослих рослин, мисливські трофеї, а при потребі здійснює екологічний контроль на місцях формування вантажів.
Так, згідно з вимогами п.п. «б», «ж»ч. 1 ст. 20 Закону № 1264-XII до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях, зокрема, належать: державний контроль за додержанням норм екологічної безпеки; обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Статтею 2.3. «Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць»у разі виявлення порушень природоохоронного законодавства України, відсутності дозвільних документів або коли зовнішній огляд вказує на очевидну невідповідність вигляду і властивостей вантажу змістові супровідних документів, держінспектор:
- припиняє подальший його рух;
- складає в присутності експедитора, вантажоперевізника або представника транспортного вузла (станції, порту) та старшого зміни митної служби акт у дозвільній формі про виявлене порушення;
- у товаросупровідній накладній проставляє штамп «ввіз/вивіз заборонено»;
- при неможливості усунення виявлених порушень –повертає вантаж вантажовідправнику.
Як вже зазначалося раніше, затримка 8-ми контейнерів відбулася саме о 16 год. 30 хв. 9 березня 2010 р., що підтверджується актом затримки, підписаним представником фірми одержувача ОСОБА_3 без зауважень та заперечень (а.с. 7).
Екологічну декларацію позивачем було подано до відповідача 9 березня 2010 р., що підтверджується випискою з журналу реєстрації здійснення екологічного та радіологічного контролю вантажів, що перетинають державний кордон України в пункті пропуску «Одеський морський торговельний порт»за 2010 рік, де зазначену екологічну декларацію було зареєстровано під № 12227 (а.с. 94).
Як було встановлено в суді першої інстанції, позивачем саме на підставі цієї екологічній декларації ввозився вантаж (а.с. 10).
Дозвіл на ввезення вантажу на митну територію України відповідачем було надано 11 березня 2010 р., після пред’явлення позивачем листа № 1149/09/3-7 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.03.2010 року (а.с. 14).
Окрім того, посилання позивача в обґрунтування позову на висновок експерта Львівської ТПП не може братися судом до уваги, оскільки спочатку цей висновок було датовано 4 лютим 2010 р. (тобто за місяць до подання екологічної декларації 12227), а у подальшому листом від 15 квітня 2010 р. (тобто через місяць після пропуску контейнерів на митну територію України) до нього було внесено уточнення щодо зазначеної у ньому вихідної дати (а.с. 10, 11).
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоцільності посилання позивача на лист Асоціації українських підприємств целюлозно - паперової галузі «УкрПапір»від 4 березня 2010 р. № 54, оскільки названа асоціація є лише громадським об’єднанням виробників та імпортерів паперу, а отже, її висновки не можуть бути обов’язковими для відповідача 1 (а.с. 13).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року –без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр Папір" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест