КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-216/11                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Криворученко Д.П.

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" травня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:          - Степанюка А.Г.,

суддів:                              - Кузьменко В.В., Шурко О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 31.01.2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду в Городнянському районі Чернігівської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач 13.01.2011 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Відповідача протиправними та зобов’язання Відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, за період з 11.07.2010 року по 11.01.2011 року.

Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 31.01.2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії Відповідача та зобов’язано УПФ України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 11.07.2010 року по 11.01.2011 року з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –зміні з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу державна соціальна допомога як дитині війни має розраховуватися з 11.07.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

З таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі –Закон) він є дитиною війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно ст.6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн., з 01.10.2010 року –723,00 грн., з 01.12.2010 року –734,00 грн.

Відповідачем не здійснено нарахування доплати до пенсії Позивача в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону, у зв’язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані  неконституційними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, стаття 6 Закону залишається чинною в редакції, що діяла до моменту внесення до неї змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Проте, задовольняючи позовні вимоги з 11.07.2010 року, судом першої інстанції не враховано наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання допомоги за вищезазначений період у відповідному розмірі Позивач мав дізнатися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся з позовом 13.01.2010 року, водночас заяви про поновлення строків звернення до суду від останнього не надходило.

Отже, судова колегія дійшла висновку про пропущення Позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, що є підставою для зміни початкової дати нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, а саме з 11.07.2010 року на 13.07.2010 року. А тому позовна заява в частині вимог щодо зобов’язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 11.07.2010 року по 12.07.2010 року включно, підлягає залишенню без розгляду відповідно до правил ст.ст. 99, 100 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте при ухваленні рішення не врахував приписи норм процесуального права.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 203 КАС України визначають, що за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст.ст. 99-100, 160, 183-2, 195, 197, 198, 203, 205, 207, КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області -  задовольнити частково.

Позовну заяву в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 11.07.2010 року по 12.07.2010 року включно -  залишити без розгляду.

В решті постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 31.01.2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду в Городнянському районі Чернігівської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий  суддя                                                                          А.Г. Степанюк

Судді                                                                                  В.В. Кузьменко

                                                                                          О.І. Шурко