КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1185/10 Головуючий у 1-й інстанції: : Шереметьєва Л.А.
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"19" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Усенко В.Г.
Собків Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахування та виплати пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернувся до Солом’янського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва (далі – УПФУ в Солом’янському районі) про визнання неправомірними дій щодо виплати пенсії в неналежному розмірі та зобов’язання перерахувати, нарахувати і виплатити пенсію в розмірі відповідно до закону з 01.02.2010 р.
Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року позов задоволено.
На вказану постанову УПФУ в Солом’янському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_4 належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.04.2004 р. та є учасником ліквідації аварії на ЧАЄС у зв’язку з чим є інвалідом 2 групи згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 13.05.2004 р.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, у всіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема, для інвалідів II групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» в розділі 2 пункту 28 статті 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладені в новій редакції, однак рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року такі зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України та зазначено, що Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави, проте через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя, а Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Відповідач нараховував та виплачував пенсію позивачу всупереч вимогам ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому колегія суддів вважає, що такі дії відповідача є протиправними.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 10.05.2010 р.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Солом’янському районі необхідно задовольнити частково, а постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року змінити та ухвалити нову постанову, якою в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 01.02.2010 року по 17.12.2010 року»змінити на «з 10.05.2010 року», в решті постанову залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року змінити та ухвалити нову постанову якою в абзаці 3 резолютивної частини постанови слова «з 01.02.2010 року по 17.12.2010 року»змінити на «з 10.05.2010 року».
В решті постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України та може бути оскаржена в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Усенко В.Г.
Собків Я.М.