КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-6300/10 Головуючий у 1-й інстанції: Скобельський С.І.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"17" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Коростені Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Коростені Житомирської області про стягнення невиплачених коштів,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2010 року позов задоволено частково, зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.12.2008 року по 01.12.2009 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.1.ч.1 ст.197 КАС України, оскільки відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає в м. Коростені Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення та позивач є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням (а.с.6).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, мають бути підвищені у розмірі на дві мінімальні заробітні плати.
Встановлено, що вказані виплати нараховувались та виплачувалась позивачу в порядку та у розмірах, визначених постанови КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№836.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Коростені Житомирської області –залишити без задоволення.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.
Судді: Беспалов О.О.
Вівдиченко Т.Р.