КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-457/11                                          Головуючий у 1-й інстанції:   Дудніченко В.М.  

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" травня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

             Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

           Головуючого судді                        Сорочко Є.О.

Суддів:                                            Усенко В.Г.

                                                        Собків Я.М.

          розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов’язання перерахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни, -

   В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 звернувся до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (далі –УПФУ в Звенигородському районі) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати щомісячної державної допомоги як дитині війни в розмірі    30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання здійснити такі виплати за попередні 6 місяців 2010 р. та здійснювати такі виплати надалі, а також звернути до негайного виконання постанову в частині стягнення зазначених коштів за один місяць.

          Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 січня 2011 року позов задоволено частково, визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Звенигородському районі щодо відмови позивачу у виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язано здійснити такі виплати з 24.06.2010 р.

           На вказану постанову УПФУ в Звенигородському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне і необ’єктивне з’ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

           Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»і отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії ААБ           № НОМЕР_1 від 15.08.2002 р.

          Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому УПФУ в Звенигородському районі є належним відповідачем по справі.

          Відповідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в наслідок чого право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»було визнано неконституційним.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.  

          Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.

          З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу УПФУ в Звенигородському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 січня 2011 року без змін, оскільки обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено повно та об’єктивно, а постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 січня 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

                Головуючий суддя                                                                       Сорочко Є.О.

                  Судді:                                                                                              Усенко В.Г.

                                                                                                              Собків Я.М.