Головуючий у 1 інстанції - Гальченко І.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року  справа №2а-2635/10/0506           

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів   

Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,  

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-2635/10/0506 за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до Дня Перемоги,

                                          В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що є учасником війни і відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ ( далі – Закон № 3551) має право на виплату щорічно до 5 травня одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Всупереч цим положенням Закону зазначену допомогу у 2010 році їй виплачено відповідно до положень Постанови КМУ від 07.04.2010 року № 299 у фіксованому розмірі 120 гривень.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 10 грудня 2010 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, позовні вимоги задоволені, дії відповідача визнано неправомірними та зобов’язано останнього здійснити нарахування та виплату позивачу як учаснику війни недоотриманої суми щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік відповідно до статті 14 Закону № 3551 в розмірі 1998 гривень.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої послався на положення Постанови КМУ № 299 та відсутність бюджетного фінансування зазначених виплат у передбаченому законодавством розмірі.

Згідно ч. 1 статті 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.  

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, що позивач є учасником війни. \ а.с. 6\.

Позивач як учасник війни відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги (повинна виплачуватись до 5 травня) в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Всупереч вимогам Закону № 3551 відповідачем зазначена допомога у 2010 році виплачена відповідно до Постанови КМУ № 299 в розмірі 120 гривень.

Наявність у позивача передбаченого Законом № 3551 права на виплату йому щорічної допомоги до Дня Перемоги в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком є визначальною для вирішення даного спору і гарантується частиною 2 статті 46 Конституції України.

          Доводи відповідача, що розмір допомоги повинен визначатись у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України № 299, суд вважає необґрунтованими, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами.

          Крім того, Закон № 3551 є спеціальним Законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх  життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

          Частиною 2 статті 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

          Аналізуючи зазначене положення Закону України «Ппро Державний бюджет України на 2010 рік», колегія суддів приходить до висновку, що ним встановлена можливість альтернативного регулювання цих відносин різними правовими нормами як Законами, так і нормативно-правовими актами КМУ. Оскільки у 2010 році розмір допомоги до Дня Перемоги встановлювався як Законом № 3551, положення якого у 2010 роках в цій частині не змінювались та не скасовувались, так і постановою КМУ, то застосуванню підлягають вимоги Закону № 3551 як нормативно-правового акта вищої сили.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування щодо передбаченої Законом № 3551 щорічної допомоги до Дня Перемоги не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про зобов’язання відповідача виплатити позивачці недоплачену суму щорічної допомоги до Дня Перемоги за 2010 рік в розмірі 1998 гривень. (706х3-120).

                   За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183І, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,  колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

                 Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації – залишити без задоволення.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-2635/10/0506  – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя:                                                                                              С.Ю.Чумак

          Судді:                                                                                                         Д.В.Ляшенко

                                                                                                                  Л.В. Ястребова