Справа № 2-2506/11

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

24 березня 2011 року                                                                                  м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

                    головуючого одноособово - судді Боярського О.О.

                     при секретарі: Рачицькій І.А.

розглянувши  у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському  Одеської області  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до  Білгород - Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка  звернулася до суду з позовом до Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу  дійсним та визнання права власності, вказуючи, що після укладення договору купівлі-продажу між нею та відповідачкою, останній нотаріально посвідчений не був, відповідач по теперішній час з різних мотивів ухиляється від нотаріального оформлення угоди.

Позивач у судове засідання не з'явилася, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглядати за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Білгород-Дністровської міської ради позовні вимоги визнав, заперечень не має. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі  визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення  відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2010 року між позивачкою ОСОБА_1 (покупець) та Територіальною громадою м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради, від імені якої діяв міський голова ОСОБА_3 (продавець) укладено Договір купівлі-продажу, згідно до якого, відповідач продав позивачці об'єкт малої приватизації: нежитлову будівлю бойлерної літ. "А", що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.3. зазначеного договору купівлі-продажу право власності на об'єкт переходить до Покупця після повного розрахунку, підписання акту прийома-передачі та державної реєстрації цього Договору в порядку передбаченому законодавством.

На виконання вимог зазначеного пункту вартість об'єкту позивачем була сплачена на користь відповідача.

Згідно рішення міської ради від 29.12.2009 № 907-У «Про затвердження переліку об'єктів, які  підлягають приватизації у 2010 році» нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 включено до переліку об'єктів, який підлягає приватизації шляхом конкурсу.

Відповідно до протоколу засідання комісії з проведення конкурсу щодо приватизації нежитлової будівлі бойлерної літ. «А» яка розташована по АДРЕСА_1,  ОСОБА_4 визнано переможцем конкурсу.

В подальшому, рішенням міської ради від 08.07.2010 № 1048-У «Про затвердженн незалежних експертних оцінок об'єктів, які підлягають приватизації у 2010 році»затверджено оцінку, спосіб приватизації нежитлової будівлі літ. «А»по АДРЕСА_1

Однак до теперішнього часу, відповідачем так і не було виконано свого зобов’язання щодо здійснення нотаріального посвідчення укладеного між сторонами по справі Договору купівлі-продажу від 01.10.2010 р.

Отже, суд приходить до висновку, що  відповідач всіляко ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що є предметом даного спору, що порушує права позивача, як власника придбаного нерухомого майна, так як, до теперішнього часу, позивач не в змозі належним чином оформити та отримати усі необхідні правовстановлюючі документи на придбану спірну нежитлову будівлю бойлерної літ. "А", що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Укладення спірного Договору купівлі-продажу, досягнення згоди щодо усіх істотних умов, здійснення позивачкою повної оплати по таким договорам та її отримання відповідачем, а також, фактичне передання позивачці нерухомого майна по такому договорам, свідчить насамперед про вчинення між позивачкою та відповідачем відповідного правочину щодо переходу прав власності на спірний об’єкт нерухомості.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до положень Європейської конвенції з прав людини ч. 1 ст. 6 кожна людина має право при визначенні її цивільних прав та обов’язків або при розгляді будь-якого кримінального звинувачення, яке йому пред’явлено, на справедливий та публічний судовий розгляд справи в розумні строки незалежним та безпристрасним судом.

У відповідності до ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства та на умовах передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно  ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Разом з тим частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України, встановлюється, що у разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи викладене вище та приймаючи до уваги факт домовленості  сторін щодо всіх істотних умов договору,  та виконання позивачем та відповідачем своїх зобов’язань за спірними договорами, суд вважає, що право власності позивача на нерухоме майно у вигляді об'єкту малої приватизації: нежитлову будівлю бойлерної літ."А", загальною площею 515,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1  порушене та підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.   

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 41 Конституції України,  ст. ст.. 220, 321, 317, 319, 334, 655, 657 ЦК України, Європейською конвенцією з прав людини,  ст.ст. 60, 61, 209, 130, ч.4 ст. 174, 213-215,  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.10.2010 року об'єкту малої приватизації: нежитлової будівлі бойлерної літ. "А" загальною площею 515,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між територіальною громадою                   м. Білгород-Дністровського у особі міського голови ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт малої приватизації: нежитлову будівлю бойлерної літ. "А" загальною площею 515,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його  проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя: