Справа № 2-163/11    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 12.05.2011 року     Володарський районний суд Київської області , в складі:

          головуючого судді                               Моргун Г. Л.

          при секретарі                                  Поліщук В.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні , в смт  Володарка , справу  за позовом

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

до  ОСОБА_3

про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно  у порядку спадкування за законом ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року до суду звернулися позивачі з позовною заявою, в якій вказували , що ІНФОРМАЦІЯ_1  помер їх батько , який до дня смерті проживав  в АДРЕСА_1  . Після смерті батька  відкрилася спадщина , до якої поряд з іншим спадковим майном  входять  земельні ділянки , але в даний час вони не можуть прийняти спадщину, оскільки в Державних актах  допущено виправлення : по-батькові спадкодавця в Державному акті на право власності на землю серії КВ № 025808 та номера земельної ділянки виділеної в натурі в Державному акті на право власності на землю  серії КВ № 025807 .

Позивачі просить суд , встановити факт прийняття спадщини після смерті  ОСОБА_4 , який помер 06.10.2008 року . Визнати за ними : ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в рівних долях  право власності в порядку спадкування за законом на :

- земельну ділянку , площею 1,872 га , яка розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області ;

-земельну ділянку площею 3,743 га , яка розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області.

В  судовому засіданні представник  позивачів  підтримав позовні вимоги , посилаючись на обставини викладені у позовній заяві .

Відповідач  ОСОБА_3 в судове засідання не з”явилася подала до суду заяву , в якій  просить проводити розгляд справи без її участі зазначаючи , що  вимоги позивачів визнає у повному обсязі .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів ,  та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

По справі встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_4             ( а.с. 17), який до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 Після його смерті відкрилася спадщина , яку позивачі частково прийняли , про що свідчить спадкова справа № 50/2009 , 02-14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Поряд з іншим спадковим майном до спадщини , яка залишилася після померлого відносяться земельні ділянки :

-           площею 1,872 га , яка розташована в межах Логвинської сільської ради Володарського району Київської області , та посвідчена Державним актом на право власності серії КВ № 025808, зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 150 , виданим 26 листопада 2003 року ;

-           площею 3,743 га в межах Логвинської сільської ради Володарського району Київської області , яка посвідчена Державним актом на право власності серії КВ № 025807 зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 196 , виданим 26 листопада 2003 року .

Однак, як встановлено у судовому засіданні, у зазначених вище  Державних актах на право приватної власності на землю допущено виправлення , що стосують по-батькові спадкодавця в Державному акті на право власності на землю серії КВ № 025808  та номера земельної ділянки виділеної в натурі в Державному акті на право власності на землю  серії КВ № 025807 . Внаслідок виправлень  позивачі  позбавлені можливості оформити належним чином прийняття спадщини              ( земельних ділянок)  у нотаріуса .

За наведених підстав державним нотаріусом позивачам було відмовлено в оформленні прийняття спадщини на земельні ділянки і вони вимушені звернутися до суду для усунення перешкод та поновлення своїх прав на спадкове майно .

Відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах , що не заборонені законом , зокрема із правочинів .

          Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом .

У відповідності  до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до спадкової справи № 50/2009 , 02-14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 позивачі вчасно звернулися з заявою про прийняття спадщини та частково прийняли спадкове майно   .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2  мають право на спадщину , що залишилась після померлого ОСОБА_4  , тому що вони є дітьми померлого та являються спадкоємцями першої черги за законом , що стверджено їх свідоцтвами про народження та про зміну прізвища ОСОБА_2 підтверджено  свідоцтвом про одруження ( а.с.9 ; 13-14).  Наведене відповідає положенням  ст. 1261 ЦК України, яка вказує, що у першу чергу право на спадкування  за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя , який його пережив , та батьки . Крім того відповідно до ст. 1222 ч.1  ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини , а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після  відкриття  спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах , із збереженням її цільового призначення. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г  Земельного Кодексу України.

У відповідності  до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.Частки у спадщині , згідно ст. 1267 ЦК Укараїни кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідач по справі , є спадкоємцем першої черги , як дружина померлого , що стверджено свідоцтвом про одруження ( а.с.16) , але вона на спадщину не претендує , та не заперечує проти її прийняття позивачами ( а.с.37).

Встановлені судом  обставини справи вказують, що позивачі  не мають змоги оформити у нотаріуса прийняття спадщини,  оскільки у Державноих актах виданих на ім”я спадкодавця ОСОБА_4  , допущено виправлення .

Таким чином, визнання  відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  Беручи до уваги вище викладене, суд прийшов до висновку , що  вимоги позивачів про визнання права власності  на спадкове майно  базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід  задовольнити .  

           Керуючись ст.81 ч.1 п.г  Земельного Кодексу України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1225, 1261,1267  ЦК України ,  ст.ст. 3, 5, 8, 13, 57, 79, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України ,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно  у порядку спадкування за законом - задовольнити  .  

          Визнати за  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в рівних частках   право власності в порядку спадкування за законом на  :

-          земельну ділянку , площею 1,872 га , яка розташована в межах Логвинської сільської ради Володарського району Київської області  , та посвідчена Державним актом на право власності на землю серії КВ № 025808, зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 150 , виданим 26 листопада 2003 року ;

-          земельну ділянку , площею 3,743 га в межах Логвинської сільської ради Володарського району Київської області , яка посвідчена Державним актом на право власності на землю серії КВ № 025807 , зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 196 , виданим 26 листопада 2003 року ,

після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Логвин Володарського району Київської області ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                             Г. Л. Моргун