Головуючий у 1 інстанції - Афанасьєв В.О.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року  справа №2а-1708/10/1202            

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів  Василенко Л.А. ,  Білак С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-1708/10/1202 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 20 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області про зобов’язання  здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2010 рік задоволено частково. Визнано дії відповідача незаконними та зобов’язано здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, з 23.05.2010 року по 20.12.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати  в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що на теперішній час діє лише Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, яка встановлює розміри доплати до пенсії дітям війни, якою і керується відповідач при здійснені виплат, а тому, його дії є законними.

Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги,  здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія   суддів  дійшла  до висновку,   що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003  року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на застосуванні якого наполягає відповідач, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

                Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області – залишити без задоволення.

Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-1708/10/1202 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів                                                                                М.М. Гімон                                                                                

          Л.А. Василенко

          С.В. Білак