Справа № 2-321/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем   України

"23" березня 2011 р.  Дарницький районний суд м. Києва  в складі головуючого

судді                                                    Ящук Т.І.

при секретарі                                     Жиленко Ю.Г.  

з участю сурдоперекладача              ОСОБА_1

позивачки                                           ОСОБА_2

відповідачки                                       ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_4 , КОВАЛИШЕНОЇ ОСОБА_5, ОСОБА_3 як  законного представника малолітньої ОСОБА_6 , треті особи - Комунальне підприємство «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва , Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві , Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації  -  про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням , -

встановив:

          Позивачка  ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_6, 1998 р.н.  про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням , посилаючись на наступні обставини.

          Позивачка є власником особового рахунку АДРЕСА_1, яка складається з двох ізольованих  кімнат. В квартирі зареєстровані позивачка та її син ОСОБА_9, а також відповідачі  - сестра позивачки  ОСОБА_4 та дві її дочки - ОСОБА_8, 1988 р.н., і  ОСОБА_6, 1998 р.н., які з 1999 року не проживають у спірній квартирі.

          В 1999 році відповідачі забрали свої речі та добровільно виїхали з квартири, з того часу вони не  приходять до квартири, не цікавляться нею, не сплачують за комунальні послуги. Починаючи з 1999 року позивачці доводиться сплачувати  квартирну плату та комунальні послуги за відповідачів.

          Тому відповідно до ст. 71, 72 ЖК України позивачка просила визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням – АДРЕСА_1  ОСОБА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_6.

          В судовому засіданні позивачка  ОСОБА_2 підтримала заявлені позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі.

          Відповідачка ОСОБА_3 як законний представник  неповнолітньої ОСОБА_6 просила у задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_6  перебуває у дитячому будинку сімейного типу, тому відповідно до закону за нею зберігається житлова площа, на якій вона зареєстрована.

          Відповідачка ОСОБА_4 в дане судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Будучи присутньою в судовому засіданні до оголошення перерви по справі ,  ОСОБА_4 позовних вимог не визнала  та просила у задоволенні позову щодо неї відмовити, оскільки , не зважаючи на те, що вона в спірній квартирі не проживає, між нею та позивачкою була домовленість, що ОСОБА_2 не буде виписувати її з квартири.

          Відповідачка ОСОБА_8 в судове засідання повторно  не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, заперечень на позов не надала. Судом визнано за можливе розглянути справу в її відсутності .

          Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, подали клопотання про розгляд справи у  їх відсутності.

          Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

          Спірною є двокімнатна АДРЕСА_1 яка згідно з довідкою форми № 3 , виданою ЖЕД № 201 КП «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва 25.09.2009 року,  має житлову площу 30,4 кв.м., загальну –51,4 кв.м. ( а.с 5).

          У спірній  квартирі   зареєстровані : наймач ОСОБА_2 , 1969 р.н., її сини ОСОБА_10, 1989 р.н. та ОСОБА_9, 2007 р.н.,  сестра ОСОБА_4, 1970 р.н., племінниця ОСОБА_8, 1988 р.н., племінниця ОСОБА_6, 1998 р.н.

          ІНФОРМАЦІЯ_1  син позивачки ОСОБА_10 помер у віці 20 років та був знятий з реєстраційного обліку  ( а.с. 68).           

          Як вбачається з довідки форми № 3 станом на 01.03.2010 року  заборгованість  наймача та членів її сім’ї по квартплаті та комунальних послугах складає 26596 грн. 10 коп. (а.с. 44).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.08.2008 року  по справі за позовом Служби у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_4  було позбавлено батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 45).

Як вбачається з вказаного рішення суду, пред’являючи позов про позбавлення батьківських прав, Служба у справах дітей вказувала на те, що ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями, веде антигромадський спосіб життя, протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків, у зв’язку з чим  розпорядженням Дарницької РДА у м. Києві опікуном над неповнолітньою дитиною була призначена її сестра ОСОБА_8

Судом було встановлено, що хоча дитина зареєстрована в кв. 159  будинку № 148 по Харківському шосе у м. Києві, проте фактично мешкає за адресою проживання свого опікуна ОСОБА_8 та бабусі за адресою АДРЕСА_2 ( а.с. 45).

Розпорядженням Дарницької районної  в м. Києві державної адміністрації  № 1270 від 06.10.2008 року  малолітню ОСОБА_6 влаштовано на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_3. Органом опіки та піклування покладено відповідальність на матір –виховательку ОСОБА_3 за збереження майна та права користування житловим приміщенням дитини-вихованця ОСОБА_6, 1998 р.н. за адресою АДРЕСА_1  ( а.с. 39-41).

Як вбачається з акту перевірки фактичного непроживання у АДРЕСА_1, складеного   комісією ЖЕД № 201 за участю сусідів із квартири № 160 та  № 158, на час перевірки 16.10.2009 року  у вказаній квартирі проживали лише ОСОБА_2 та її діти ОСОБА_10, 1989 р.н. та ОСОБА_9, 2007 р.н. ( а.с. 6)

Будучи присутньою в судовому засіданні 16.02.2011 року , відповідачка ОСОБА_4 визнала, що у спірній квартирі вона не проживає, квартплату та  за комунальні послуги не сплачує, будь-яких ремонтних робі у квартирі не виконує.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він дружив з покійним ОСОБА_10, бував у нього в квартирі та бачив, що там проживають  позивачка, її двоє синів та чоловік. Про тітку ОСОБА_10 –ОСОБА_4, його сестер ОСОБА_8 та ОСОБА_6  свідку було відомо зі слів, у квартирі він їх жодного разу не бачив .

Свідки  ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які  проживають  у АДРЕСА_1 ,  пояснили, що знають сім’ю сторін з 1992 року, тому  їм відомо , що коли ОСОБА_4 народила дочку ОСОБА_14, через деякий час вона виїхала з дітьми  проживати до свого чоловіка. З того часу вона в квартирі не проживає, квартирою не цікавиться.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона проживала у  спірній квартирі з 2004 по 2008 рік разом з  ОСОБА_10  В квартирі  на той час проживала позивачка з чоловіком . Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_8 іноді, раз чи два на рік,  приходили до них у гості, однак у вказаній квартирі вони не проживали. При цьому  між сторонами виникав спір, що відповідачі не платять квартплату та комунальні послуги.

Відповідно до ст. 71 ЖК України за відсутнім наймачем або членом його сім’ї  право користування жилим приміщенням зберігається протягом шести місяців, а в разі його відсутності більше вказаного строку з поважних причин, цей строк може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України наймач жилого приміщення та члени його родини можуть бути визнані в судовому порядку такими, що втратили право користування жилим приміщенням  в разі їхньої відсутності на спірній жилій площі більше шести місяців без поважних причин.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 71 ЖК України передбачено, що жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї у випадку поміщення дитини на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника –протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в квартирі залишились проживати інші члени сім’ї.

Отже, судом встановлено, що  відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_8  не проживають в спірній квартирі більше 6 місяців   без поважних причин , квартирної плати не сплачують, їх особистих речей в квартирі немає.   Доказів того, що відповідачі подавали заяви  до правоохоронних органів або до ЖЕД-201  щодо перешкод у користуванні спірною квартирою та щодо тимчасового непроживання – відповідачі суду не надали.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 втратили право користування спірним жилим приміщенням, оскільки не проживають  в ньому понад 6 місяців без поважних причин, тому позов ОСОБА_2 в цій частині  підлягає задоволенню.

В задоволенні позову про визнання неповнолітньої ОСОБА_6 такою, що втратила право користування жилим приміщенням  –необхідно відмовити, оскільки вона влаштована  на виховання та проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_3  , тому відповідно до закону зберігає за собою право користування житловим приміщенням –АДРЕСА_1.

На підставі викладеного , ст. 71, 72 ЖК України, керуючись  ст. 10, 11, 57, 60,  209, 212 - 215 , 218  ЦПК України , суд  -           

вирішив:

Позов   задовольнити  частково.

Визнати  ОСОБА_4 , 1970 року народження, та  ОСОБА_8, 1988 року народження,   такими, що втратили право  користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2  –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі оскарження рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення  рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

               Суддя:      підпис