Справа № 2-1116/11

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

20 травня 2011 року                                                                 м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

                    головуючого одноособово - судді Донцова Д.Ю.,

                 при секретарі: Бережній О.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському  Одеської області  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2, Відділу реєстрації актів цивільного стану по Білгород-Дністровсьокму району Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області  про визнання батьківства та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому, після уточнення позовних вимог, просить встановити батьківство відносно сина ОСОБА_3, якого вона народила ІНФОРМАЦІЯ_2, та визнати, що батьком дитини є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, внести відповіді зміни в запис про  народження дитини, стягнути з відповідача аліменти  на її користь на утримання дитини та до досягненню дитиною повноліття у твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 гривень, стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на лікування дитини у розмірі 601,38 грн., витрати на обстеження в розмірі 2000,00 грн. стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. та стягнути з відповідача судові витрати за юридичні послуги в розмірі 200,00 грн., витрати за проведення судово-медичної експертизи в розмірі 2777,58 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з червня 2006 року до травня 2008 року вона проживала з відповідачем спільно. В період спільного проживання в позивачки та відповідача народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки на день народження сина, шлюб не було зареєстровано, то згідно ст. 235 Сімейного кодексу України дитину було зареєстровано зі слів матері, як ОСОБА_3. Відповідач себе батьком дитини не визнає та матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.      

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні  проти задоволення позовних  вимог заперечував з підстав, наведених  у письмових запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи, а саме зазначив, що офіційно  працює в торгівельному центрі «Таврія В» з 01.01.2011 р., його оклад становить 960,00 грн., що підтверджується  довідкою з місця роботи, іншого доходу він не має. Крім того на його утриманні  знаходиться непрацездатна  мати, яка являється  інвалідом  та потребує матеріальної допомоги з його боку для постійного лікування, тому сплачувати  аліменти у розмірі 500,00 гривень та ще додаткові витрати він не може. Відповідач просить визначити аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки заробітку.

Представник відповідача, Відділу державної  реєстрації актів  цивільного стану по Білгород-Дністровському району, у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання  відповідач був повідомлений належним чином, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглядати без  участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.128 Сімейного кодексу України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу , батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують  походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до  Цивільно-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні  встановлено, що з червня 2006 до травня 2008 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 проживали однією сім’єю, без укладення шлюбу та підтримували подружні стосунки. Ця обставина була визнана сторонами під час розгляду справи отже доказуванню не підлягає.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3, матір’ю якого є ОСОБА_1.  Згідно поданої нею заяви батьком дитини було записано ОСОБА_6.

З наданих суду фотокарток вбачається, що відповідач визнавав своє батьківство стосовно сина позивачки.

Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної молекулярно-генетичної  експертизи від 26 січня 2011 року №147-02 молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, народженої громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 з ймовірністю 99,9999 %, таким чином батьківство практично доведено.  

З огляду на зазначені обставини, суд находить повністю обґрунтованими вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання  батьківства  ОСОБА_2 відносно нього. До того ж, відповідачем по справі в судовому засіданні визнано факт батьківства після ознайомлення з висновком спеціаліста у галузі судово-медичної молекулярно-генетичної  експертизи від 26 січня 2011 року №147-02.

Позивачка  у теперішній час  з відповідачем разом не проживають, неповнолітня  дитина  проживає   разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Факт проживання та знаходження дитини на утриманні позивачки  підтверджується довідкою, виданою виконкомом  Шабівської сільської ради  № 1108 від 14 вересня 2010 року. Позивачкою вказано про те, що відповідач не тільки не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини, але й не спілкується з дитиною при зустрічі, оскільки місця проживання позивачки з сином та відповідача знаходяться поряд. Відповідачем на судовому засіданні підтверджено даний факт та зазначено, що таке є його особистою справою та він самостійно буде вирішуватися питання спілкування та приймання участі у вихованні дитини.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або) у твердій грошовій сумі.  

У судове засідання відповідач надав довідку № 1 від 15 квітня 2011 року, згідно якої він був прийнятий на посаду продавця-консультанта  СПД «ОСОБА_7» з окладом 960,00 грн. Але довідку про заробітну плату, надану позивачем суд не може прийняти, як допустимий доказ по справі,  оскільки  підпис суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_7  не завірений печаткою або  іншим чином у встановленому законом порядку. До довідки не додано свідоцтво  про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7  Таким чином,  при визначенні розміру аліментів суд не враховує  розмір окладу відповідача, який зазначений  у  довідці № 1 від 15 квітня 2011 року, у зв’язку з тим, що вона не є допустимим доказом по справі.

При цьому при визначенні розміру аліментів суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30    відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 ЦПК України.

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 знаходиться на диспансерному обліку  в Білгород-Дністровській районній лікарні діагноз бронхіальна астма, функціональний шум серця, отже потребує належного догляду та утримання.

Відповідач є молодою, здоровою працездатною людиною, інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина не має. Судом не було встановлено наявність інших стягнень з відповідача за виконавчими листами. Позивачкою у підтвердження майнового стану відповідача було зазначено про придбання відповідачем автомобіля на ім’я його матері, яким відповідач користується. Дане було підтверджене відповідачем та зазначене, що таке не заборонено чинним законодавством України.

Наявність у відповідача матері, ОСОБА_8, яку він зобов’язаний утримувати суд не бере до уваги, оскільки відповідач не надав належних доказів того, що він дійсно проживає з нею  та утримує її.  

Суд вважає вищенаведені обставини такими, що мають істотне значення для вирішення даної справи та визначення розміру аліментів, які повинен сплатити відповідач і бере їх до уваги при  винесенні рішення.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», права та інтереси дитини, зокрема право дитини на достатній життєвий рівень, на майно та право дитини на житло, мають стратегічний загальнонаціональний пріоритет, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.  

Згідно ст. 184 ЦПК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Оскільки  в матеріалах справи відсутні допустимі докази про розмір доходу відповідача суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Враховуючи тяжкий стан здоров’я дитини, матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших  утриманців, пріоритетність прав дітей  на достатнє забезпечення їх потреб та інші встановлені вище обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд вважає за необхідне, визначити  розмір аліментів на утримання дитини  у твердій грошовій сумі 500,00 гривень.

Відповідно до статті 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також  той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, які у разі спору визначаються  за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або  покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У період 17.01.2011 р. по 24.01.2011 р.  ОСОБА_3 знаходився на лікуванні  у дитячому відділенні  Білгород-Дністровської ЦРБ з діагнозом внегоспітальна, правостороння нижнєдолєва пневмонія, ДН-0-1 ст. та функціональний шум серця та отримував там відповідне лікування, що підтверджується випискою з епікризу № 311/65 наданою лікуючим лікарем. На лікування за призначенням лікаря позивачкою було придбано та використано  ліки на загальну суму 601,38 грн., що підтверджується відповідними чеками, які знаходяться в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину у розмірі 601, 38 грн. та задовольнити позовні вимоги позивачки у цієї частині.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Щодо витрат на обстеження дитини в розмірі 2000,00 грн., то підстав для їх стягнення з відповідача у судовому засіданні не встановлено, оскільки у матеріалах справи відсутні докази про те, що вартість обстеження  в Одеській клінічній лікарні дійсно складає 2000,00 грн. Наявність моральної шкоди завданої позивачці діями відповідача також не доведено позивачкою, розмір моральної шкоди необґрунтований нею отже позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.   

На підставі ст.88  ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати позивача, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 200,00 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 2777,58 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 128, 126, 127, 180, 181, 182, 184, 185, 192  СК України, ст.ст. 10,  57, 58, 60, 61, 88,  209, 213-215,  218 ЦПК України, суд, -   

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу реєстрації актів цивільного стану по Білгород-Дністровському району Білгород-Дністровського міськрайонного управління  юстиції  Одеської області  про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити частково.

Визнати, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянин України є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Білгород-Дністровському району Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 56 від 05 червня 2007 року, місце реєстрації Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області де в графі "Відомості про батька" виключити запис про ОСОБА_6 та в графі "Відомості про батька" записати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 Змінити прізвище дитини з "ОСОБА_3"  на "ОСОБА_3", залишити дитині ім'я "ОСОБА_3", по батькові "ОСОБА_3", дату та місце народження дитини залишити без змін.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивачки ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2  у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно починаючи  з 20 вересня 2010 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 18 травня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивачки ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 додаткові витрати на лікування дитини у розмірі 601,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь позивачки ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 200,00 грн., витрати на проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 2777,58 грн.    

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.   

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його  проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя: